Бонек І. Гульча Чеська на Волині : опис життя в 1870-1947 рр. / Ї. Бонек, Д. Манова, В. Старек; пер. з чес. В. Шляхового. - Рівне : Дятлик М. С., 2017. - 216 с.

Книга «Гульча чеська на Волині» чеською мовою авторів Їржі Бонека, Мануше Манової, Вацлава Старека вперше побачила світ у 1992 році в Чехії у місті Жатец накладом 500 примірників. У 2017 році вона отримала нове життя завдяки перекладу на українську, який здійснив В’ячеслав Шляховий – нащадок роду Кржівкових (по матері) за кошти благодійників. В. Шляховий – в минулому викладач фізики Національного університету водного господарства та природокористування м. Рівне.

Видання «Гульча Чеська на Волині» розповідає про життя чеських колоністів у селі Гільча, що на Здолбунівщині. Книга - це спогади зібрані нащадками тих колоністів, які проживали на Волині з 70-х років 19-го століття і до кінця Другої світової війни. ... Читати далі »

Постать письменника-есеїста Бориса Ольхівського, яка маловідома широкому загалу читачів, яскраво постає з дослідження Олександра Ільїна – автора книги «Борис Ольхівський – письменник-есеїст, співець та дослідник Полісся» (Пінськ, 2017), яка вийшла у серії «Палеская бібліятэчка часопіса «Гістарычная Брама» (випуск 1).

Борис Ольхівський (1906–1944) народився 29 липня 1906 р. у с. Щитники Брестського повіту на Поліссі в сім’ї священика. На початку 1930-х років він працював в Архіві історії унії, який створив Андрей Шептицький. Експедиція Архіву, до якої входив і магістр права Борис Ольхівський, працювала у Західній Білорусі, Україні, і була спрямована на пошук історичних документів, археологічних артефактів тощо. «Блискучі репортажі» Бориса Ольхівського з Полісся, як писали «Краківські вісті» (1944), були вміщені в журналі «Ми», редактором якого він був. ... Читати далі »

Мельник В. І. Базальтовий край / Мельник В. І. – Рівне: Овід, 2017. – 84 с. : іл.

Мальовнича природа Волинського Полісся викликала захоплення багатьох художників, письменників, вчених. Вражають уяву і розум такі величні і загадкові явища поліської природи, як  кристалічні породи з дорогоцінними коштовними мінералами: розсипу бурштину та базальтові стовпи. Всіма цими унікальними геологічними та біогеографічними феноменами щедро наділила природа Рівненщину, яку поправу називають бурштиновим краєм. Однак, це не лише бурштиновий, а й базальтовий край. Костопільський район є найбільш базальтовим краєм Рівненської області, бо саме тут розміщені знамениті Берестовецькі та Яново-Долинські кар’єри, які так образно і високохудожньо описав на початку минулого століття видатний український геолог  академік П. А. Тутковський. ... Читати далі »

Гуменюк П. Сонце опівночі : новели. Оповідання. Сага. Прикметні начерки / П. Гуменюк. – Рівне : О. Зень, 2017. – 140 с.

Побачила світ одинадцята книга нашого земляка, журналіста, письменника, члена Гощанського літературно-мистецького об’єднання «Веселка», Петра Гуменюка. У новелах та оповіданнях письменника розмаїто відображено, філософські огранено, цікаво й повчально подано хроніки нашого складного, подеколи жорстокого буття. На сторінках новел «Два плачі в одному», «Дари з батьківського саду» та ін. постають непересічні характери наших земляків, яскраві образи й непрості долі героїв. ... Читати далі »

Ярмолюк Л.П. Ціна віри та свободи : документально-історичний, біографічний нарис: присвячується 115-й річниці від дня народження в’язня ГУЛАГу, сповідника ХХ ст., протоієрея Григорія Івановича Невірковця  (1902-1981)/ Л. П. Ярмолюк. - Рівне: Волин. обереги, 2017. – 128 с.

У книзі «Ціна віри та свободи» автор висвітлює через призму однієї родини з Великої Волині ціну віри, волі та свободи у боротьбі за незалежність рідної держави, її церкви; роль української інтелігенції, духовенства, простих громадян у національно-визвольній боротьбі нашого народу та закликає не забувати про потужні репресії ХХ століття, які влада чинила проти власного народу. У складних умовах визвольної духовно-національної боротьби носіями прогресивних ідей і провідниками народу стали кращі представники православного духовенства. На Волині це з особливою яскравістю проявилось у 40-х роках минулого століття, коли душпастирі творили Українську церкву, допомагали своєму народові будувати незалежну Україну. Отець Григорій Невірковець – це приклад жертовного пастирського служіння. ... Читати далі »

Самчук В. Свічі моєї не гасіть : вибране / Вікторія Самчук. – Рівне : Волин. обереги, 2017. – 208с.

Шановні користувачі. Вашій увазі пропонується третя збірка творів Вікторії Самчук, до якої увійшли вибрані поезії та проза з двох поетичних книг «Каркаде» і «Тобі емоції справжні», а також твори, які друкуються вперше.

Рівненська поетеса пішла з життя 29 січня минулого року. У 13 років після смерті мами вона захворіла на цукровий діабет, який у 27 років призвів до втрати зору та інвалідності I групи. Поетеса проживала у місті Здолбунів, брала активну участь у громадському житті краю, була членом ради ВП Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії», учасницею літературного об'єднання «Поетарх». ... Читати далі »

Воробей В. Горшколіпи. Маленька історія «маленької» батьківщини: краєзнавчі замітки з історії сіл Трипутнянської сільської ради / В. Воробей. – Рівне : Волин. обереги, 2015. – 104 с.

«Горшколіпи» - перша книга про частину Дубровицького району Рівненщини Василя Вороб’я, уродженця с. Вільне, краєзнавця-аматора, колекціонера, ветерана АТО.

Пропоновані читачу матеріали, присвячені дослідженню історії сіл Трипутнянської сільської ради Дубровицького району Рівненської області. Зокрема, читач дізнається цікаві історичні факти з історії сіл Трипутня, Березина, Грані, Стахувка, Рибчичі, Кривиця, Залішани, Літвиця, Вільне. ... Читати далі »

Дерев'яні церкви Рівненської області: архітектурна спадщина : ілюстр. каталог / за наук. ред. проф. П. А. Ричкова. – Рівне : Дятлик М. С., 2017. – 160 с. іл.

Задум видання ілюстрованого каталогу дерев’яних церков Рівненської області сформувався в рамках виконання програми «Культурна спадщина: можливості для залучення громадського суспільства», спонсорованої європейський Союзом. Складовою частиною цієї програми став суспільний проект «Архітектура дерев’яних церков Рівнеyщини: минуле, сучасне, майбутнє», ініціатором і виконавцем якого виступила Громадська організація «Інститут українського модернізму».

Головним об’єктом уваги в даному виданні стало історико-культурне надбання Рівненської області у вигляді сукупної історичної спадщини дерев’яного храмобудування, що має архітектурну цінність.

Під час роботи над виданням було додатково обстежено більш ніж 80 церков в різних частинах області. ... Читати далі »

110 років тому у Рівному урочисто відкрився новий театр – театр Зафрана, за прізвищем його власника, єврейського комерсанта Лейби Зафрана.

Театр Зафрана був збудований у рівнинній частині міста. Будівля зовні відрізнялася простотою – без зайвих архітектурних прикрас. Гладкі стіни були оздоблені пілястрами, вертикальними виступами на поверхні стіни у вигляді вбудованого чотиригранного стовпа, та елегантним карнизом. Із коридору до низу, у глядацьку залу, вели кам’яні сходи, тому партер театру розміщувався значно нижче «нульового рівня» навколишньої території. Театр був затишним і шляхетним, зала округлої форми із чудовою акустикою. Тоді це була найкрасивіша споруда міста. ... Читати далі »

Забутий континент. Штетли Волині. Історія, культура, особистості, перспективи розвитку туризму : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 20 берез. 2015 р. / Осередок «Брама Гродзька – театр НН» ; ГО «Рівнен. Центр маркетингових досліджень» ; РДГУ. – Рівне : Волин. обереги, 2015. – 78 с.

«Забутий континент. Штетли Волині. Історія, культура, особистості, перспективи розвитку туризму» - під такою назвою відбулась 20 березня 2015 р. міжнародна науково-практична конференція у Рівному.

Штетли – це невеличкі єврейські поселення напівміського типу у Східній Європі в часи до Голокосту. Саме їх і досліджують у рамках проекту, одним із заходів якого й став міжнародний форум науковців у Рівному. На конференцію прибули науковці з Рівненщини, Волині, Польщі, Білорусі. Загалом було заслухано 19 доповідей. Поряд з відомими дослідниками, професорами, докторами наук виступали аспіранти, магістранти. ... Читати далі »