Жив'юк А. А. Від «Дерманської республіки» до «Дерманської трагедії»: нариси історії українського визвольного руху в Дермані на Волині / А. А. Жив'юк, І. В. Марчук. – Рівне : ПП ДМ, 2011. - 156 с: іл.
І я сказав собі: ось воно - село,
створене для повстанської боротьби
і написання безсмертних трилогій.
П. Сорока «Денники»
|
Сидорчик І. С. Ромейки в контексті часу та подій: історія села та долі його людей / І. С. Сидорчик. – Володимирець : видавничий центр газети «Володимирецький вісник», 2010. – 424 с.
Моє село, маленька Батьківщино,
Повір мені, я так тебе люблю!
Моє село, мене ти полонило,
І згадкою про тебе я живу.
П. Асауленко «Мої Ромейки»
Книга письменника і публіциста Івана Сидорчика «Ромейки
...
Читати далі »
|
Пшенична Л. Пташка з райського саду : поезії. – Рівне : ПП ДМ, 2013. – 152 с.
Зустріч з прекрасним завжди хвилює і радує. У цьому переконуєшся, читаючи твори талановитої
письменниці Любові Пшеничної.
Йдеться у них про високі небеса духовності та моралі, освітлені промінням любові і турботи, про світ у якому живемо, про рідний край. Не є винятком і нова книжка письменниці
«Пташка з райського саду»
.
...
Читати далі »
|
Пастовник,
Розвилка, Дворещина, Городище – прадавній редут, над ставком легендарний Куток ще
є, від якого й пішов Басів Кут.
Рибенко Л. Басів Кут : (повісті, оповідання, п’єса). – Рівне : ПП ДМ, 2012.
– 204 с
.
Для того, хто живе в осередді
свого родоводу, історія промовляє голосом його крові. Пропонована увазі
повість-есе "Басів Кут"
є
художнім твором, а не історичним дослідженням чи хронікою. У повісті
географічні назви
реальні
, але імена більшості персонажів змінено. Як говорить авторка,
переповідаючи почуте й побачене, немає певності, що туди не вкралася якась
неточність.
Історія села Басів Кут
від Другої світової війни до сьогодення
подана крізь призму доль
близьких авторці людей, які мешкали і нині тут
мешкають.
...
Читати далі »
|
Сенека писав: «Пам’ять про великих людей має для нас не менше значення, ніж
їхня жива присутність»
Вихованець княжої Волині
Петро Конашевич-Сагайдачний у повісті
Петра
Кралюка «Лицар і смерть (Дума про гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного)»
– складний, неоднозначний, живий. Сюжет повісті побудований як своєрідне
переосмислення життєвого шляху гетьмана його сучасниками - поетом 17 ст.
Касіяном Саковичем
, відомим перш за все
своїм твором
«Вірші на жалісний погреб
зацного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного»
та його учнями. Майбутній
гетьман студіював у
Острозькій Академії
часів її найвищого розквіту.
...
Читати далі »
|
Науковці Інституту сільського господарства
Західного Полісся у 2012 році приймали участь у Всеукраїнських
науково-практичних Інтернет-конференціях з питань землеробства де представляли
свої роботи. Матеріали виступів зібрані у збірники
«Інтенсифікація технологій – шлях до підвищення ефективності
землеробства»
та
«Вапнування та
відтворення родючості ґрунтів в сучасних господарсько-економічних умовах».
...
Читати далі »
|
Західне Полісся: історія та культура.
Вип. 4. Володимирецький район Рівненської області / Іст.-етногр. експедиція
Держ. наук. центру захисту культ. спадщини від техноген. катастроф (ДНЦЗКСТК); ред.-упряд.
А. Українець. – Рівне : О. Зень, 2012. – 200 с
.
Знайти шлях від села
Луко Володимирецького району
до
таємничого
урочища Старець
(або
Хрести) дуже легко – дороговказом є кольорові стрічки, якими подорожні
пов’язали у напрямку
Хрестів
старі
сосни. В урочищі встановлена група дерев’яних хрестів, вкритих тканинами-пожертвами,
принесеними численними паломниками. Люди приїжджають сюди в пошуках
зцілення від різноманітних недуг
цілими
родинами, випадково почувши від когось про існування цього місця.
...
Читати далі »
|
Мало хто знав, що дитячий лікар
Іван Мусійович
Маєвський (1924-2000) із Острога
– талановитий прозаїк, а його твори не
сприймались радянською владою, знаходячи справедливе поцінування лише у
невеликому колі людей. Ця талановита і високоморальна людина народилася
на Хмельниччині, а більше сорока років проживала і працювала лікарем-педіатром в
Острозі. У своєму житті Іван Мусійович зазнав багатьох
поневірянь. До початку війни закінчив 9 класів Купальської середньої школи.
Двічі втікав з етапів при вивезенні в Німеччину. Перебував і в німецькому
концтаборі для військовополонених, врятувався втечею. Партизанив і був
нагороджений орденом Слави ІІ ступеня та медаллю «За перемогу над Німеччиною».
Після розформування партизанського загону був направлений на роботу у внутрішні
війська Коропецького району Тернопільської області. За стосунки з місцевими
членами Руху Опору його ув’язнили в один із Норильських таборів.
Ці трагічні
1945-1951 роки описуються у романі-дилогії письменника
«Савли»
.
...
Читати далі »
|
Праця відомого
на Рівненщині і далеко за її межами письменника, художника, краєзнавця і дослідника української міфології
Валерія Войтовича «Пересопниця. Рівненський
край: історія та культу
ра»
(Рівне, 2011)
вміщує маловідомі сторінки нашої
історії та культури, а також унікальний фотоматеріал, віднайдений автором в
архівних джерелах, приватних зібраннях, у мешканців краю.
...
Читати далі »
|
З
авдяки
зусиллям ентузіастів різних поколінь
до нас повернулось чимало острозьких
легенд, та, на жаль, не всі. Адже історія
- річ примхлива. Міняються часи –
міняється і писана історія
,
о
скільки
вона – не просто наука, яка базується
виключно на точних фактах. Вона ще й –
світобачення, пам’ять, самоствердження.
Історик «вишукує» сюжет для своєї
оповіді, вибудовує певну логіку викладу
зі своєю зав’язкою, кульмінацією й
завершенням. Звісно, при цьому він
намагається не відступати від
задокументалізованих фактів. Але ж одні
факти можна поставити на передній план,
інші на задній, а деякі взагалі «забути»,
приховати. Та й чи задокументалізовані
факти обов’язково говорять правду
?
І що таке історична правда
?
Історик ніби знає, як було «насправді»
в минулому. Але, навіть учасники історичних
подій мають свої, часто відмінні точки
зору на один і той же факт. А що вже
говорити про історика, який віддалений
від подій на десятки, сотні, а то
й
тисячі років.
...
Читати далі »
|
|
