Головна
»
2013
»
Квітень
»
14
» П. Кралюк. Лицар і смерть
|
15:42
П. Кралюк. Лицар і смерть
|
|
|
Сенека писав: «Пам’ять про великих людей має для нас не менше значення, ніж їхня жива присутність» 
Вихованець княжої Волині
Петро Конашевич-Сагайдачний у повісті
Петра
Кралюка «Лицар і смерть (Дума про гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного)»
– складний, неоднозначний, живий. Сюжет повісті побудований як своєрідне
переосмислення життєвого шляху гетьмана його сучасниками - поетом 17 ст.
Касіяном Саковичем
, відомим перш за все
своїм твором
«Вірші на жалісний погреб
зацного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного»
та його учнями. Майбутній
гетьман студіював у
Острозькій Академії
часів її найвищого розквіту.
«Конашевич в
Острозі
досить літ поживши і науки у
письмі нашому навикши…», - читаємо рядки спудея Євтихія. Тому книга буде цікава
перш за все волинянам. Сагайдачний очолив не тільки степову козачу вольницю, а
спрямовував козацтво на славу народу і благо ближніх. Під стрімким ударом
козацького війська впала
Кафа.
Із
невольничих ринків і каторжних робіт козаки Сагайдачного вивозили тисячі
бранців-християн. Найвеличнішим чином Сагайдачного залишилась у віках перемога
під
Хотином
. Повість «Лицар і
смерть» є своєрідним художнім маніфестом двом історичним особам – гетьману та
письменнику. Широкий читацький загал, поціновувачі пригодницької прози,
історики зможуть по-новому поглянути на постать Сагайдачного. Правда, тираж
книги невеликий і її передано до обласних, районних та сільських бібліотек.
|
|
|
|
|
| Всього коментарів: 0 | |
|
|
|
