Цей роман, виданий у 1999-му році, це сто коротких новел названих за роками цього кривавого сторіччя — від 1900 до 1999-го — і так чи інакше присвячених світовим і приватним подіям показують історії значних постатей і «маленьких» людей. Метою письменника було показати історію Німеччини через призму життя її громадян, яким випала одна з найскладніших доль у світовій історії минулого сторіччя. Кожна із новел є історією однієї людини. Ці люди різного віку, походження, соціального статусу, з різними пріорітетами та інтересами, політичними переконаннями. Їх об'єднує лише те, що усі вони є дітьми однієї історичної епохи.
...
Читати далі »
|
Головний герой роману
«Фазерленд» (1995)
подорожує Німеччин
ою
або, як він сам каже, «прощається з ціє
...
Читати далі »
|
Ернст Юнгер - видатний німецький письменник, оповідач, публіцист. Бойовий офіцер, активний учасник двох світових воєн, військовий теоретик. На його очах промайнуло майже все ХХ ст. Відсвяткував 20-ліття в окопах Західного фронту Першої світової, отримав багато поранень, але завдяки щасливій вдачі залишився живим. Удостоєний ордена “За заслуги“ (“Pour le Mérite”), найвищої військової нагороди Другого Рейху. Під час Другої світової війни знову мобілізувався у німецьке військо. На жаль, на цій війні смерть не оминула його сина, але сам Юнгер мужньо прийняв таку його долю.
Книга є своєрід
...
Читати далі »
|
У видавництві «Фоліо» вийшла книжка
«
Лаовай
»
Каті Кулик.
Книга в
ий
шла в сер
ії
«
Тревелог
»
. Тревелог
-
це літературний жанр, назва якого походить від англійського слова
«
Travelogue
»
(подорож). Назва
ж
«
Лаовай
»
перекладається з китайської, як іноземець європейського походження
.
«
Я люблю жити в Китаї, тому що Китай пахне інакше. Я живу в 3000 кілометрах від Пекіна, але і тут той самий запах на вулицях… Я люблю запах китайських цигарок і щирі посмішки на обличчях людей. Кажуть, китайці бояться «втратити лице» (тобто гідність) і тому ніколи не показують негативних емоцій, завжди контролюючи себе. Я не знаю, як там в звичайних ситуаціях, але коли вони бачать мене, то стовідсотково щиро і з цікавістю посміхаються, адже я «лаовай» - іноземка…».
...
Читати далі »
|
|