Події на городі нашої знайомої розгортались як у фільмі про монстрів-прибульців «Чужий». Причому, на контрасті: спочатку на полуничній грядці виткнулось ніжно-зелене стебло, схоже на флокси. Хай собі, подумала Людмила, восени їх пересаджу. Лише за місяць, коли скошувала листя полуниці, звернула увагу: ого, яка вигналась рослина! І не флокси це, а... ватник сирійський, підступний бур’ян
...
Читати далі »
|
Зайцев О. Д., Попова Л. А. Художник театру Емма Зайцева
: монографія / О. Д. Зайцев, Л. А. Попова. – Ужгород, 2017. – 144с.
Театрально-декораційне мистецтво, або, як тепер його частіше називають, мистецтво сценографії, довгий час перебувало у певному дослідницькому вакуумі. Проте, зрештою, ніхто не відмовляв театральним митцям у праві називатися самостійними творцями, значимість театральної декорації, просторового вирішення вистави як невід'ємної складової синтетичного мистецтва театру визнавалася усіма. Імена художників театру посідають і посідали почесне місце поряд із найвизначнішими режисерами, їх здобутки досліджуються мистецтвознавцями та театрознавцями.
У сучасному українському театрі сьогодні багато по-справжньому професійних театральних художників. Ті, хто працює в Києві, Харкові, Львові, Одесі, завжди на видноті. Про них багато говорять, часто пишуть різні видання. У них свої виставки, своє коло спілкування. їх запрошують на постановки в провінцію. Так відбувається переміщення художніх пластів. Але є інші долі й інший -зустрічний процес: дедалі більш упевнено на мистецтво нестоличних театрів впливають художники «місцеві». У далеких обласних центрах великої України рік за роком «місцеві» художники підвищують рівень постановочної культури і створюють прекрасні театральні вистави.
...
Читати далі »
|
Стар
і майстри. Картинна галерея Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя
: альбом / Упоряд. В. І. Скороход, Г. С. Парубець. – Тернопіль, 2016. – 92с., іл.
Чернігово-Сіверська земля — великий регіон із давніми історико-культурними традиціями та цікавими містами й містечками з власними шляхами розвитку.
Ніжин є одним із тих місць, де гармонійно поєдналися славна історія, цікава архітектура та археологія, мистецькі традиції та сучасні освітньо-навчальні технології.
Ніжинський державний університет ім. М. Гоголя — один із найстаріших навчальних закладів Лівобережної України. Пройшовши вагомий шлях у 210 років від Гімназії вищих наук кн. Безбородька до класичного університету ім. М. Гоголя, він і сьогодні залишається відомим освітнім, культурним, навчальним центром Чернігівщини.
Мистецькою перлиною Гоголівського університету є картинна галерея — сучасний арт-простір із давніми традиціями.
...
Читати далі »
|
Кожен народ має право пишатися своєю культурною спадщиною та талановитими людьми. Серед найяскравіших і значних представників білоруської культури епохи Відродження виділяється особистість Франциска Скорини, білоруського першодрукаря, засновника східноєвропейського книговидання, гуманіста , політика і дипломата, поета, медика, ботаніка і астронома. З метою увічнення пам’яті великого просвітителя було запропоновано й підтримано на державному рівні – оголошення в Білорусі 2017-го роком святкування 500-річчя білоруського книгодрукування, а фактично – роком Франциска Скорини
...
Читати далі »
|
|