Кожен народ має право пишатися своєю культурною спадщиною та талановитими людьми. Серед найяскравіших і значних представників білоруської культури епохи Відродження виділяється особистість Франциска Скорини, білоруського першодрукаря, засновника східноєвропейського  книговидання, гуманіста , політика і дипломата, поета, медика, ботаніка і астронома. З метою увічнення пам’яті великого просвітителя було запропоновано й підтримано на державному рівні – оголошення в Білорусі 2017-го роком святкування 500-річчя білоруського книгодрукування, а фактично – роком Франциска Скорини . Точних відомостей про дату народження друкаря не виявлено. Відомо, що народився просвітитель у Полоцьку близько 1490 року в сім’ї заможного полоцького купця Луки, який вів торгівлю з Чехією, із Московською Руссю, з польськими і німецькими землями. Останнім часом у науковій літературі роком його народження все частіше називають 1486 рік. Дата ця була обрахована за результатами аналізу його видавничого знаку, що часто зустрічається в його книгах у вигляді невеликої витонченої гравюри із зображенням сонячного диска і півмісяця, що набігає на нього. Дослідники вважають, що першодрукар зображував «загибель Сонця» (сонячне затемнення) позначивши таким чином і день свого народження (на батьківщині Скорини сонячне затемнення спостерігалося 6 березня 1486 р.). Світогляд Скорини формувався на основі досвіду і знань , що їх він виніс з рідної Білорусії, так і на основі знайомства з культурою західноєвропейського Ренесансу. Економічне і суспільно-політичне життя тогочасної Білорусії та України сприяло поширенню серед частини міського населення гуманістичних поглядів, готувало грунт для включення цих земель до загальноєвропейських культурно-ідеологічних рухів. У тогочасних умовах було неможливо цілком відійти від традицій середньовічної ідеології, та все ж у багатьох аспектах Скорина став попередником білорусько-литовської реформації, свідомо виступивши за піднесення освітнього рівня рідного народу. Про освіту, яку здобув першодрукар, його видавничу діяльність, мову та віршовану природу друкованих ним біблійних текстів, про високу оцінку видань Ф. Скорини українськими читачами. Про все це ви дізнаєтеся, коли прочитаєте статтю : Ціватий В. Білоруський ренесансний гуманізм і традиції української та європейської ідентичності доби Відродження: політико-дипломатичні погляди Франциска Скорини / В. Ціватий // Зовнішні справи. – 2017. - № 6. - . 44-48.

Підготувала Стадницька Людмила