Нещодавно почула по радіо виконання однієї народної української пісні. Ну й що, скаже хтось, їх кожного дня чути зранку до вечора. Правильно, але чомусь саме в цьому виконанні було щось таке, від чого одразу захотілося зробити гучніше звук, настільки проникливою була і сама пісня, і, що головне, неперевершена майстерність її виконавиці. По завершенні дізналася і про співачку, і про сумну дату, яку відмічала Україна в той день, адже саме цього дня їй мало б виповнитися 60 років.
...
Читати далі »
|
Іван
Федорович
Драч
(нар. 1936 р.) — неоднозначна фігура українського
культурного простору. Поет, перекладач,
кіносценарист, драматург, державний і
громадський діяч, п
ерший голова Народного Руху України (1989)
,
Герой України (2006).
В літературі доби
«шістдесятників» його поезія свого часу наробила чимало галасу. В кінематографі
саме за сценаріями Драча було створено низку справді культових фільмів —
«Пропала грамота», «Криниця для спраглих», «Камінний хрест». За часів СРСР Іван
Драч отримав дві державні премії премію УРСР ім. Т. Шевченка та Державну премію
СРСР
.
В
ін кавалер ордену князя Ярослава
Мудрого
V
ступеня
(1996)
.
...
Читати далі »
|
Сенека писав: «Пам’ять про великих людей має для нас не менше значення, ніж
їхня жива присутність»
Вихованець княжої Волині
Петро Конашевич-Сагайдачний у повісті
Петра
Кралюка «Лицар і смерть (Дума про гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного)»
– складний, неоднозначний, живий. Сюжет повісті побудований як своєрідне
переосмислення життєвого шляху гетьмана його сучасниками - поетом 17 ст.
Касіяном Саковичем
, відомим перш за все
своїм твором
«Вірші на жалісний погреб
зацного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного»
та його учнями. Майбутній
гетьман студіював у
Острозькій Академії
часів її найвищого розквіту.
...
Читати далі »
|
|