«Жанна Куява зробила страшну річ. Вона написала роман. І якщо не зважати на фабулу і жанр, то жахливість її вчинку полягає саме у базовій установці її тексту – Куява здала все (!), майже все, жіноцтво з потрухами. Вона витягла брудну білизну жіночої душі, вона відстежила нібито осяйну у віках силу великого жіночого кохання. Вона просто сказала правду про ці суперечливі й оспівані поетами речі. Справжнє кохання жінки – це не любов, принаймні не цим терміном оте почуття потрібно називати. Справжнє кохання жінки – це вбивча, руйнівна сила, яка розчавлює все… » - говорить відомий літературний критик Іда Ворс.
Жанна Куява - українська журналістка, письменниця, літературний критик, керівник київського кореспондентського пункту газети «Сім’я і дім» - народилась 25 січня 1980 в селі Датинь Ратнівського району Волинської області. Вона – володар спецвідзнаки літературного конкурсу «Коронація слова 2012», дипломант «Коронації слова 2013», член Національної спілки журналістів України.
За параметрами «жіночого роману», «сільського трилера» та «любовної драми» твір "Нічниця" здатен потіснити не одного літературного аксакала. Роман починається досить виважено, сюжет розгортається поступово, він насичений яскравими деталями. Одразу хочеться звернути увагу на мову – вона яскрава і жива, і в діалогах, і в описах окремих сцен. Саме завдяки їй читач поступово починає відчувати себе частиною роману – він немовби присутній там, поряд із головними героями, він немовби бачить усе на власні очі, хоч і не годен нічого вдіяти, адже може лише спостерігати… Персонажів не так багато, втім, усі вони розкриваються максимально повно: Іванна, Іванко, баба Ріпа… Далі сюжет розвивається у досить позитивному ключі – Іванна закохується в Івана – її Іванка, симпатичного, доброзичливого й працелюбного хлопця. Вона поринає у це почуття з головою, хоче, щоб цей чоловік належав тільки їй… Тут дається взнаки й дитяча травма головної героїні, адже стосунки батьків дівчини не були ідеальними – вона чудово знає, що таке зрада, і що означає, коли хтось у парі любить, а хтось тільки дозволяє себе любити. Іванна не хоче, щоб історія повторилася. Але як? Як вона може цьому запобігти? І коли її подруга, сама того не усвідомлюючи, підказує їй «ідеальне» рішення, вона хапається за нього… Ситуація життєва, непередбачувана… Вона захоплює читача з першої сторінки й тримає, не відпускаючи, – сторінка за сторінкою – адже ти цілком усвідомлюєш, що не зможеш спокійно заснути, доки не перегорнеш останню сторінку й не дізнаєшся, яким був фінал для головних героїв.
«Нічниця» Жанни Куяви піднімає багато питань, однак найголовніше з них те, наскільки тонкою є межа між почуттям і одержимістю? Чому людина починає сприймати коханого, як річ, як те, що краще сховати в скрині, щоб ніхто не бачив, щоб не забрали? Коли і за яких обставин «клацає вимикач» та чи можна цього уникнути? Безперечно, більшість психологічних проблем для людини є своєрідним «шлейфом» з її дитинства – адже на розвиток особистості у першу чергу впливає сім’я і стосунки між батьками. І ця історія не виняток. Можливо, якби Іванна в дитинстві бачила щасливу маму й люблячого та відданого тата, в її житті все склалося б інакше. Але тоді не було б цієї книги – а вона, безперечно, варта уваги. «Щиро сподіваюся, що «Нічницю» читатимуть і жінки різного віку, і чоловіки. Моя історія – про надсильне кохання, яке призводить не до втрати розуму, а до втрати душі. Це непроста історія. Але вона – відверта. А відвертість, як на мене, спроможна пройняти й розчулити навіть найсерйозніші серця» - говорить авторка про свій роман. У 2012 році на «Корнації слова» «Нічницю» визнали «Ексклюзивним жіночим твором».