Владислав - майстер гротеску, смішного, в`їдливого. Його гротеск несе в собі сучасний міський фольклор, політичну злобу дня, пістрявий карнавал студенського гуртожитку. Художник вміє весело перетрусити все те, що називається загальнокультурними надбаннями. Дивлячись на його роботи, чомусь розумієш, що світ вцілів, бо сміявся.

Владислав Шерешевський входить до першої двадцятки успішних художників України. Його виставки стають сенсаціями мистецького життя, а картини – перлинами музейних і приватних колекцій. У творчості живописця дивним чином поєдналися висока майстерність справжнього майстра й легковажна іронія хлопця з народу . Шерешевський зумів не лише створити власний стиль, а й вибудувати неповторний світ своїх полотен, де живуть ніжні, дурнуваті та інфантильні персонажі. Проте 2014 рік став переломним. Шерешевський привів у власний мистецький простір справжніх патріотів і гарних «укропок».

Кілька правила, за якими надихається й працює найоригінальніший митець сучасності.

1. Завжди встаю о шостій: хто рано встає, тому Бог дає.

2. Творчий день розпочинаю з кави, яку п’ю обов’язково разом із товаришами. Не можу наодинці пити ні каву, ні чай, ні алкоголь: мені треба з кимось спілкуватися, ділитися новинами. Це мене надихає. Якщо спілкування немає, то й робота не просувається.

3. Прагну зображати лише те, що справді хочу в цю мить. Якщо на мольберті стоїть термінове замовлення, а душа прагне створити шматок сала, то йду за покликом душі.

4. Виставки намагаюся влаштовувати рідко, але влучно. Ставлю умову: в експозиції має бути багато полотен. Сюжети моїх творів розповідні, тому виставка сприймається як оповідання на задану тему. І це, вважаю, запорука успіху. Глядач заходить у залу та зчитує все від «а» до «я». Наче книжку.

5. Покупців картин нині важко знайти. У сучасних реаліях порадити щось розумне я не в змозі. До того в останні роки не займався збутом картин, завдяки «сарафанному радіо» покупці самі мене знаходили. Однак маю вимогу: клієнт має цінувати моє мистецтво, а не просто вкладати гроші. Як правило, шанувальники розповідають, де бачили мої картини, як на мене натрапили, і тоді в нас намічається контакт.

6. Ціна картини не завжди відповідає її мистецькій вартості. Зазвичай сучасний покупець не розуміється на живописі досконало. Тому є картинки хітові (веселі, наївні), вартість яких вища за реальну, бо їх можна повісити на стіну десь удома. А є картини дуже глибокі, філософські, справді мистецькі, які не можуть стати частиною інтер’єру.

7. Яким би важким не було фінансове становище художника, після кожного продажу потрібно віддати «десятину» на доброчинність.

Більше дізнатись про художника  ви можете  у  статті Ліліани Фесенко «Сім правил творчості Владислава Шерешевського» / Фесенко Л. Сім правил творчості Владислава Шерешевського//Українська культура. – 2014. - №9-12. – С. 24-31 /

Журнал знаходиться у відділі мистецтв Рівненської обласної бібліотеки.

Н. Оксанич