Коли життя дає тріщину і хитається світ - це привід зупинитися й відшукати точку опори в годину зневіри. Він залишає дружину, роботу, місто, змінює середовище, втікаючи від себе колишнього. Та чи можна звільнитися від свого минулого? І яка ціна цього звільнення? Він зустрічає жінку, яка здатна згоїти рану й зцілити його серце. А чи можуть вони бути разом?
Коли людина далеко від батьківщини, серце її сповнюється болісної туги, що зветься ностальгією. Але як бути, коли гнаним блукальцем відчуваєш себе на рідній землі? Коли одного разу раптом зникає точка опори й ти зазнаєш лихої зневіри та краху надії? Залишивши своє звичне життя, Микола приходить до розуміння, що іноді треба пройти через внутрішню порожнечу... щоб стати собою.
«Ностальгія» — це туга під льодовиком стагнації за кращими часами. «Ностальгія» — це туга героя за повноцінним життям. «Ностальгія» — це один із діагнозів суспільству, в якому волею долі приречені існувати персонажі роману.
Події роману розгортаються у 80-ті, після вибуху на ЧАЕС. І, хоч часові координати «Ностальгії» від нас віддалені, та, перечитуючи роман сьогодні, знову допевнюєшся у дивовижному феномені: справжні тексти мають у собі ті таїну і магію, які дозволяють їм не старіти. А ностальгія супроводжує в цьому світі кожне покоління. Ностальгія за тим, як повинно бути в житті, а не як є. Ностальгія як заперечення. Як погук справжності. І все це виразно вилунює зі Шкляревої ностальгії.

Анжела Хамедюк