Не так давно відомий український письменник В’ячеслав Васильченко презентував свій новий роман « Дворушники, або Євангеліє від вовкулаки». П исьменник, журналіст, науковець, педагог, автор більше 100 наукових і навчально-методичних праць, серед яких 15 – навчальні посібники . Він має публікації за кордоном. У 2009 письменни к опублікував св ій перший детективний роман «Гаудеамус» в исполнении смерти, или Vivant, professores » (Рівне : Волинські обереги, 2009). Тоді й з’явився Богдан Лисиця – персонаж українських інтелектуальних детективних романів. Деяки критик і пор і внюють його з Шерлоком Холмсом. На відміну від закордонного, український Шерлок Холмс не товаришує з тютюном, займається спортом та майже не випиває.
За цим романом можна було б знімати фільм. Настільки живими стають в уяві події та образи, коли втягуєшся... Коли історія починає заплутуватися дедалі дужче, вже не можеш відірватися і намагаєшся якомога швидше дочитати й дізнатися, чим же, зрештою, усе закінчилося. "Детективи - це мій улюблений жанр, який несправедливо вважають несерйозним. Для мене такі книги - це гра, міська казка зі щасливим кінцем" , - поділився автор. Сюжетна канва твору – звіряче вбивство жінок на околицях Києва. З інтервалом у кілька днів знаходять трупи молодих жінок. Горло кожної пошматоване звіриними іклами. Головний підозрюваний - вовкулака, перевертень. Справа досить заплутана, незрозуміла, оповита міфами, легендами  та таємницями. Розібратися, в чому справа, мусить професор філології Богдан Лисиця: він уже має досвід втручання в загадкові розслідування. Отримавши в якості прикриття посвідчення журналіста, український філолог починає працювати приватним детективом. Сторінка за сторінкою відбуваються нові зустрічі та знайомства читача з героями твору: мила Дарина, красунчик Антон Свідерський, «пивний фанат» Жорик, бізнесмен Довгань, Андрій Ведмедеря…Усі різні, усі зі скелетами у шафі. І десь серед них вовком причаївся справжній вбивця. Кохання та зрада, дружба та вірність, відвертість та брехня, міф та реальність тісно переплелися у «Дворушниках…». Та не тільки захопливий сюжет, а й мова детективу заслуговує на окремий комплімент. Кожне слово у романі – на своєму місці. Кожний образ – стовідсоткове влучання в ціль. Роман написан з надзвичайним гумором. Навіть у найнапруженіші моменти автор не забуває пожартувати. Комічні ситуації, сміхослівні діалоги, анекдоти надають книжці живого звучання. Вони доречні, влучні, інтелектуальні.
В’ячеслав Васильченко – переконаний оптиміст. Він вірить у верховенство Добра та Справедливості. Він вірить у те, що цей світ прекрасний: він створений Богом з Любові та Милосердя, тому Людина від природи є доброю. Будь-які життєві негаразди та особисті кризи можна і потрібно подолати. Тільки тоді людина заслуговує прощення. Але, це — не та книга, яка скаже вам, де добре, а де погано, адже в ній жодна особа і жоден учинок не є цілковито хорошими і стовідсотково поганими.  Книга радить пошукати вовка у собі, адже кожна людина за своєю суттю є дворушником (дволикою): самозакохане стерво глибоко в душі може виявитися тендітною і вразливою жінкою, якій потрібні розуміння й турбота і якій буває боляче; вишуканий інтелігент може насправді бути підлим лицеміром. Щоб зрозуміти цю дволикість, треба бути трошки уважнішими до людей і менш байдужими. Бо байдужість — страшніша за вовка, страшніша над усе...
При є много Вам читання…