Пшенична Л. А. У сяйві соняхів. – Хмельницький : Видавець ФО-П Стасюк Л. С., 2018. – 104 с.

Збірка віршів «У сяйві соняхів» складається із трьох розділів: «Чорні соняхи», «Відлуння голосу», «Моє королівство». Кожен із них може бути окремою одиницею. В цілому – спроба осмислити складнощі та виклики нашого сьогодення – від Іловайської трагедії через голоси видатних сучасників і пророків до спроби осягнути красу і довершеність Божого творіння. Тривожить поетесу одне з найболючіших питань – «чому по різні боки правди постала війна? Одна у нас Вкраїна – мати, одна!» («Роздуми солдата»). Людям, чиї душі зранила війна, хто «спивав з чорних соняхів роси», присвячені вірші «Прощання слов’янки», «Кує зозуля». Наскрізний мотив усіх поезій першого розділу збірки – материнська тривога за рідну землю, за долі дітей, прагнення миру – молитва за Україну.

Другий цикл збірки «Відлуння голосів» можна розглядати як логічне продовження роздумів авторки. Тонка грань між правдою і лжеправдою, відвагою і боягузтвом – нині життя на півтонах. Над цими непростими проблемами роздумує авторка у віршах «Колізей», «Святий Петро». Також є вірші присвячені знайомим Борису Возницькому, Ігорю Лозов’юку.

Третім розділом – «Моє королівство» – Любов Пшенична відкриває куточки своєї душі, від задумливо-філософського споглядання світу і себе («Село», «Філософське») до тривожного, виснажливого розуміння, що нічого не вернеться назад («Матіоловий вірш», «Спомин»).

З книгою детальніше можна ознайомитися у відділі акумуляції краєзнавчих документів та бібліографії.

Інна Козюхно