Радишевський Р. «Був то єпископ і гетьман одночасно…» : Йосип Верещинський – письменник польсько-українського пограниччя / Р. Радишевський // Голос України. – 2016. – 10 верес. – С. 11.

Постать Йосипа Верещинського (1532-1598), який в останнє десятиліття XVI ст. був католицьким єпископом київським, по-справжньому лише зараз відкривається в Україні. «Людина героїчного духу, гарячої крові і палкої любові до рідного краю» - цю думку повторив і доповнив історик літератури О. Зданевич, мовлялв, Верещинський «вважав себе за отамана лицарства, якого «законним» покликанням була оборона пограничних земель («кресів») вітчизни. Він сам не раз у хвилини лицарської потреби ставав на чолі найманих військ і придворних козаків, змагався і замітав степи в численних погонях за татарами». Зданевич нагадав, що Верещинський належав до «патріотичних» письменників, які закликали до того самого, а голос їх лунав, наче в пущі.
Із 1589 р. Й. Верещинський був київським латинським єпископом упродовж майже 10 років. Вболівання за долю України породили з –під його пера низку проектів, які допомогли б облаштувати пограничні незайняті пустині, передусім Київ як давно славну князівську столицю.
Верещинський підкреслював, що вболіває він за Україну з обов’язку сенатора, якими був наділений як єпископ. Але тут відіграло важливу роль і його українське походження із православної сім’ї на Холмщині. Він, як духовна особа, переймався культурно-політичними і світськими справами, літературною діяльністю, а також закладанням друкарні у Фастові, який перейменував у Новий Верещин.
Й. Верещинський належав до епохи переходу відродження до бароко, він «поєднав у собі не поєднане», тобто ідеї ренесансного гуманізму і барокову сміливість та неординарність рішень, хоча б у прояві українського патріотизму і католицького віросповідання. Надзвичайно цікаві його проекти на відродження княжої столиці – Києва, створення рицарської школи і козацької держави на Задніпров’ї.
За різними підрахунками Й. Верещинський видрукував 17 праць. Перебравшись до Києва, точніше – до митрополичої резиденції, яка містилася у Фастові (відтоді Фастів став називатися Новим Верещином), він вірно служив Речі Посполитій, але дбав і про українську людність. Як мислитель та історик Й. Верещинський вважається автором впровадження до політичного словника поняття «український народ» та наповнення його етнополітичним змістом.
Про проекти захисту та піднесення українських земель Й. Верещинського, про унікальну модель українського католицизму, що являла сполучення європейської освіченості та світогляду з українським патріотизмом можна прочитати в газеті «Голос України» № 172 за 2016 рік.

Підготувала Юшкова Н. А