Городищенські ретроспекції/упоряд. Н. Диб’як. – Рівне: Волин. Обереги, 2015. – 416 с.: іл.

Нещодавно фонд відділу акумуляції краєзнавчих документів та бібліографії поповнився краєзнавчим виданням Рівненщини - книгою «Городищенські ретроспекції». Яка побачила світ у видавництві «Волинські обереги». Упорядник, автор історико-краєзнавчого нарису письменниця Неоніла Диб’як пропонує увазі читачів дослідження історії сіл та хуторів Городищенської сільської ради Рівненського району Рівненської області з прадавніх часів до наших днів. В основу книги лягли відомості документів архівних фондів, наукових джерел, спогади очевидців.Картини минулого села розгортаються на масштабному тлі сповненої величі і трагізму української історії. Українське село … Його буття впродовж усієї історії сповнене особливої суспільної ваги і духовної харизми. Воно, чи не частіше ніж місто, ростило у своєму середовищі полководців, митців, пророків і лідерів, які своєю визначною працею і боротьбою забезпечували поступ нації у майбутнє, творили славу України. Городище – поселення з поширеною в Україні назвою, повністю вписується в типологію українського села і водночас впродовж тисячоліть несе ознаки унікальності, самодостатності та розуміння свого неповторного значення в долі краю. Статечність, мудра поміркованість, прагнення життя за законами моральності та добродійності, філософська виваженість у судженнях про історичні події та постаті, прагнення матеріального та духовного розвитку – ось риси, характерні йому. У книзі наведені яскраві факти, незабутні події, на які багате минуле Городища. У відповідальні періоди окупацій, воєн, революцій, стихійних лих село ставало для країни  надійний фундаментом для збереження генофонду, духовних скарбів, моральних заповітів.Щедрі селянські руки, міцні селянські характери творять незабутнєбагатствоі незламну міць нації, що, безперечно, стало запорукою нашої віри у майбутнє. Пам’ять зберегла відомості про сповнені трагізму, найгостріші моменти, які пережило село в 1943 році, коли в один із осінніх днів фашистські злочинці прирекли всіх городищенців на смерть. Аїхні господи на пограбування і спалення. Лише завдяки старанням односельчанки Емми Сіндіковської село було врятоване. Вона, будучи німкенею за походженням, взяла на себе сміливість заступитися, поручитися за своїх односельчан-українців, продемонструвавши цим найвищий вияв любові до рідного краю.У книзі згадано чимало фактів з минулого сусідніх сіл Білої Криниці, Великого Житина, Гориньграда, Шпановата ін. Безкомпромісна правда, любов до рідного краю – принципи, на яких базується викладена в книзі інформація. Вона буде цікавою широкому колу читачів, для всіх тих хто цікавиться історією рідного краю.

Підготувала Л. Каленюк