У вересні у межах Форуму видавців у Львові відбулася презентація українського перекладу роману Генрика Грінберга «Дрогобич, Дрогобич…» у перекладі Андрія Павлишина , яка стала справжньою подією. Генрик Грінберг - польський письменник, драматург, есеїст, який у своїй творчості висвітлює долю польських євреїв, зокрема, трагедію Голокосту, яку пережив особисто. Його батька та брата вбили місцеві селяни, у яких біженці просили їжу. Ця трагедія, певним чином, знайшла відображення в його подальшій творчості. Письменник вивчав журналістику у Варшавському університеті. Як актор працював у місцевому театрі, одночасно публікуючи свої твори. У 1960-х роках разом з театром виїхав на гастролі до США, після чого на знак протесту проти антиєврейської пропаганди польської комуністичної влади відмовився повертатися назад. Вивчав російську літературу в Каліфорнійському університеті, працював в Інформаційній агенції США. Генрик Грінберг є автором понад 30-ти книг. Він став прекрасним за стилем і звучанням романістом, виробив свою власну манеру, що найповніше представлена саме у книжці «Дрогобич, Дрогобич…». За  словами Грінберга, його творча мета – бути хронікером доль польських євреїв. «Я записував їхні історії, проте не як журналіст. Намагався бути пасивним, але їхні вуста розповідали мою долю. Я прагнув зберегти їхній голос на цих сторінках. Та коли приходив додому,  сидів у своїй кімнаті, писав та плакав», – говорить автор. «Дрогобич, Дрогобич» – це шанс стати людиною. Я видав її для того, щоб, знайомлячись з книгою, читачі залишалися або ставали людьми», – пояснює своє зацікавлення головний редактор незалежного культурологічного альманаху «Ї» Тарас Возняк . «Дрогобич, Дрогобич» об’єднує 13 оповідань про єврейське життя, трагедії. Угорщина, Україна, Польща, Росія – така її географія. В її основі – спогади, архівні матеріали, інтерв’ю з реальними особами. В оповіданні « Родина » увійшла частина запозичених спогадів професора Ісаака Халатнікова про роботу над совєтською ядерною зброєю. Чудовим є й оповідання Грінберга « Ельгена » про дочку польської комуністки, єврейки, яка народилася на копальні золота «Ельген». Йдеться про табірні поневіряння, про те, як їй довелося впорюватися з антисемітизмом у Литві, куди вона переселилася. В збірку увійшли також оповідання «Втеча з Борислава», «Угорський нарис», «Я з Освенцима», «Служба Божа за всіх», «Блакитноока Марія», «Угода з Богом » тощо. Цікавими та пізнавальними є й примітки до цієї збірки перекладача Андрія Павлишина. Події з життя автора покладено в основу фільма «Місце народження » польського режисера Павла Лозинського – реальна історія пошуку Грінбергом убивць свого батька. У фільмі письменник розпитує людей, зустрічає убивць, вони розказують, як це було. Цей знаменитий фільм отримав безліч відзнак у світі за драматизм та внутрішню напругу. Генрик Грінберг одержав єврейську літературну премію і за збірник оповідань "Дрогобич, Дрогобич…”, який видало польське видавництво W.A.B.