Чайний гриб, японський гриб, маньчжурський гриб, чайний квас… Це дивовижне «створіння» являє собою культуру мікроорганізмів, точніше – симбіоз дріжджів та оцтовокислих бактерій. «Чайний гриб» почали культивувати на Сході (в Японії, Китаї, Індії, Індонезії), звідти він поширився на Захід. Особливого поширення він набув після російсько-японської війни 1905 року, адже повертаючись з війни, солдати везли на батьківщину й цю незвичайну культуру схожу на медузу. Доглядати за чайним грибом дуже просто: використану після заварювання чайну заварку заливають окропом, охолоджують, проціджують й зливають у трилітрову банку, де знаходиться чайний гриб. Цукор засипають залежно від кількості рідини.
З лікувальними властивостями  чайного гриба вас ознайомить лікар-дієтолог у статті Троїцька С. Чайний гриб: лікування без ліків / С. Троїцька // Сільські вісті. – 2013. – № 97. – С. 4, а також переглянувши інтернет-ресурси:

• http://www.liveinternet.ru/tags/������+����/ – Как вырастить чайный гриб самостоятельно;
• http://www.azbukadiet.ru/2012/07/03/chajnyj-grib-polza-i-vred.html – Чайный гриб: польза и вред, приготовление напитка, противопоказания;
• http://www.azbukadiet.ru/2012/07/03/chajnyj-grib-polza-i-vred.html – Чайный гриб: польза или вред?

Тетяна Кучерук