Вітаю Вас, Гість
Головна » 2016 » Березень » 30 » Бенедикт Камбербетч : до і після Шерлока
18:26
Бенедикт Камбербетч : до і після Шерлока

     Британському акторові з далеко не найпростішим для запам’ятовування прізвищем лише 39 років. Але його професійним здобуткам міг би позаздрити не один старший колега, і не лише у Великобританії. Лауреат премії Лоуренса Олів’є (2012), «Еммі» (2014), дворазовий номінант на «Золотий глобус» і одноразовий на «Оскар», він минулого року отримав із рук королеви орден Командора Британської імперії. Квитки на «Гамлета» в лондонському театрі «Барбікан»  із ним у головній ролі, розкупили ще за рік до прем’єри. А кінотрансляції вистави з тієї-таки причини викликали небувалий міжнародний ажіотаж, зокрема й в України.
      На перший погляд, Бенедикт Тімоті Карлтон Камбербетч народився якщо не з «Золотою ложкою в роті», то принаймні у вельми сприятливих обставинах. Обоє його батьків, Тімоті Карлтон і Ванда Вентга  - британські актори, які донині  грають на сцені й знімаються  в кіно і на телебаченні. А династії Плантагенетів, звідки виводять рід Камбербетчів, приписують французьке королівське походження. Бенедикт здобув престижну освіту, навчався, зокрема, і в елітній школі Герроу, випускниками якої колись були лорд Байрон і Вінстон Черчилль. А оплатити це навчання змогли начебто лише завдяки бабусі, яка володіла чайною плантацією в Індії.

                 
      I водночас у своїх пізніших інтерв'ю актор не раз наголошував на своїй «звичайності», яку, мовляв, уперше усвідомив  якраз у Герроу, - адже добре розумів, що потрапив сюди як син популярних акторів, а не нащадок лордів чи графів. Хай там як, уже в школьні роки Бенедикт виявив акторські схильності й був постійним учасником театральних постановок, а також завзятим спортсменом.
      Про його характер чимало свідчить уже те, що після школи хлопець вирішив узяти паузу на роздуми й сам поїхав до Дарджилінга (Індія), де впродовж року викладав англійську в тибетському монастирі.  Не бажаючи привілейованого статусу, він самостійно обрав Манчестерський університет, де спершу хотів вивчитися на юриста (щоправда, майже одразу передумав). А вже потім була Лондонська академія музичних і драматичних мистецтв і якийсь час він навіть поєднував навчання з роботою офіціанта, адже прагнув і фіансової незалежності.
      Таку ж наполегливість актор виявляв і впродовж всієї подальшої  кар'єри. Дебютував актор на самому початку 2000-х рр. Перше серйозне визнання прийшло до нього вже 2005-го, після ролі Георга Тесмана в Ібсеновій  «Гедді Габлер». За неї 29-літнього Бене­дикта номінували на премію Лоуренса Сів'є, а невдовзі запросили і в Королівський національний театр.
      2010-го він талановито перевтілився у самого Вінсента Ван-Гога (документальний телефільм «Ван Гог: портрет, написании словами», знятий на основі листування худож­ника з його братом Тео).
      Бенедикт Камбербетч від початку кар'єри неймовірно активно працював у всіх можливих напрямках. I в один рік, паралельно з телевізійними і театральними ролями,  міг записати кілька аудіокнижок, озвучити до десятка анімаційних і документальних фільмів і, до того ж, систематично робити записи для радіо. На відміну від українських, британські радіоканали охоче співпрацюють із відомими акторами, які  чи то начитують книжки, чи розігрують класичні п'єси, чи, зрештою, роками грають в оригінальних радіо-серіалах, що в найуспішних випадках мають величезну аудиторію.
      Актор доволі швидко збагнув, що через «шляхетну» освіту (яка позначилася навіть на акценті) його найчастіше запрошують на ролі чи то старо-світських британських аристократів, чи то хворобливих інтелектуалів. Аби протидіяти цьому, він наполегливо працював над собою (зокрема, «викорінюючи» акцент) і охоче йшов на всілякі експерименти. Що ж до професійності, то до кожної нової ролі Камбербетч підходить страшенно відповідально і водночас нетривіально. Приміром, для нього нема нічого дивного в тому, щоб під час відпустки поїхати в Марокко, аби глибше зануритися в атмосферу майбутнього шпигунського трилера (мова про стрічку 2012 року «Шпигуне, вийди геть»). Або ж прочитати з добрий десяток мемуарів і документальних книжок про становище рабів Америки, щоб перейнятися атмосферою стрічки «12 років рабства» (США, 2013).

 
     

      Але саме роль у BBC-серіалі знаменитого конан-дойлівського детектива, що діє в умовах сучасного Лондона («Шерлок», 2010 р.) принесла йому справжню зіркову славу. Зрештою серіал визнали навіть найконсервативніші фан-спільноти Артура Конан-Дойла, а виконавець головної ролі несподівано для себе опинився під постійним прицілом «папараці», яких цікавило вже не його професійне, а суто приватне життя.
      Більше про творчість британського актора читайте у статті Свято Р. Бенедикт Камбербетч : до і після Шерлока/Р. Свято//Кіно-Театр. – 2016. - №2. – С.37-40

                                                                                                                                           Н.Оксанич

Категорія: Прочитайте журнали | Переглядів: 230 | Додав: art | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]