Кравчук С. Святині Гощі (історико-туристичний путівник) / С. Кравчук; ред. А. Талащук; історик-консультант О. Маркевич. – Рівне : Овід, 2010. – 236 с.

Перед нами – своєрідний історико-туристичний путівник  по Гощі, землі якої обживали кочівники доби пізнього Трипілля, періоду комарівської культури (згідно досліджень І. Свєшнікова).

Про походження назви Гоща (Гуща) побутує багато здогадок, версій, - але дуже мало тлумачень, обґрунтованих на документах. Автор цього дослідження, Спиридон Кравчук, скурпульозно визбирує усі історичні згадки та історіографічні інтерпретації, доповнюючи свої матеріали світлинами з приватних колекцій, архівів редакції районної газети «Рідний край».

Цікавою та насиченою фактами є оповідь про перебування та навчання в в гощанському социніанському колегіумі сина покійного на той час московського царя Івана IV (Грозного) від сьомої дружини Марії Нагіної, який здобував тут знання під ім’ям мандрівного монаха Григорія Отреп’єва.

Широкомасштабно розглянуті усі історичні визначні постаті, яким судилося володіти Гощею (Олізара Кирдея, Богдан Гостський, Гаврило (Габрієл) Гостський, Раїна Соломирецька-Гойська, Петро Могила, Адам Кисіль, Адам-Францішек Кисіль, Теофіл Іпохорський-Ленкевич, Станіслав-Костка, Граціан Іпохорський-Ленкевич, Агата Іпохорська-Лінкевич, Текля-Октавія Іпохорська-Ленкевич (Валевська), Олександр Злотницький, Яків Ісаков, Людмила Ісакова), або проживати тут (Іван Виговський, Юрій Хмельниченко, Ісаак Бабель). Також детально описані усі перипетії політичних супротивів польської та радянської доби.

Не оминув автор і дослідження історії Заставницького Богоявленського монастиря та його підземелля, Заставницької ікони Пречистої Матері і Сина Божого; гощанського Михайлівського монастиря та колегіуму; гощанського Покровського монастиря; церкви Христового архангела Михайла.

Спиридон Кравчук наголошує, що на території Гощі збереглися до кінця не вивчені унікальні залишки минувшини, зарослі травами й розорані плугами знані колись у західній Європі Червенський (Чорний), Соляні (Лівобережний та Правобережний), водні шляхи з охоронними заставами, залогами, замками, митницями тощо. Тому дане видання стане корисним як одне з авторитетних джерел для подальшого дослідження та відновлення історичної пам’яті.

Ольга Підлужна