Книга вийшла 2017 року у серії «Майстри світової прози».

Вперше я відкрила для себе малу прозу Амброза Бірса років тридцять тому. Це була книга – «Амброз Бирс. Словарь сатаны». Сказати, що була вражена – це нічого не сказати. Магнетична дія його «Очей пантери», «Випадку на мості через Совиний струмок», «Убитого під Ресакою»… не відпускала мене довго.

І ось, нарешті, справжній подарунок для любителів новелістики – зібрання творів Бірса українською мовою в одному томі. Видання містить  оповідання із збірок «Оповіді про солдатів і цивільних» і «Чи може таке трапитися?». Не розчарував переклад. Олег Король зумів передати особливу атмосферу його незвичних, дивних історій, зберігши неповторність чудового авторського стилю.

Війна – одна з головних тем творчості письменника. Ветеран американської Громадянської війни 1861 – 1865 років, Амброз Бірс на сторінках своїх оповідань («Бій у Култеровій впадині», «Один із пропалих безвісти», «Син богів»…) зумів правдиво передати істинне жахіття війни. Він реалістично змалював безпощадну «м‘ясорубку», в якій немає переможців, а тільки - «місиво з плоті та заліза», кров, біль, горе і страждання.

Але творчість Бірса не обмежується воєнною тематикою. Його талант яскравий і багатогранний. Надприродне і містика - характерні риси малої прози автора. На події, що відбуваються в оповіданнях, Амброз Бірс уміло проектує свій особливий «фантастичний» погляд. Його авторською родзинкою є приголомшуюче завершення кожної захоплюючої історії.

Його літературна спадщина одержала високу оцінку у сучасників і наступників. Бірс вважається взірцевим майстром короткої прози. Найбільш відомим оповіданням Бірса, беззаперечно, є оповідання «Випадок на мості через Совиний струмок». Оповідання було екранізоване режисером Робером Енріко в 1961 році. Екранізаця отримала премію «Оскар», як кращий ігровий короткометражний фільм, премію BAFTA і Золоту пальмову гілку Каннського кінофестивалю в 1962 г.

Якщо любите читати малу прозу – ця книга для вас. Сторінки цієї книги заставлять вас тамувати подих - вона захоплююча… ЇЇ варто прочитати.

Цитати

Ближній — той, кого нам запропоновано любити більше самого себе і який робить усе, щоб змусити нас ослухатися.

Генеалогія — історія походження від деякого предка, що сам аж ніяк не прагнув з'ясувати свій родовід.

Жінки і лиси, як істоти слабкі, відрізняються чудовим тактом.

Заміжня жінка — жінка у якої блискуче майбутнє позаду.

Замилування — ввічлива форма визнання чиєїсь подібності з нами.

Зануда — людина, що говорить сама, замість того щоб слухати вас.

Знайомий: людина, яку ви знаєте досить добре, щоб зайняти в нього, але недостатньо добре, щоб дати йому в борг.

Корпорація — хитромудрий винахід для одержання особистого прибутку без особистої відповідальності.

Краса: сила, за допомогою якої жінка зачаровує коханця і тримає в страху чоловіка.

Мозок: те, завдяки чому ми думаємо, що ми думаємо.

Можливість — хороша нагода отримати розчарування.

Опозиція: у політиці — партія, що утримує уряд від буйного божевілля, підрізуючи йому піджилки.

Пристойний: потворно вбраний відповідно до моди даної епохи і країни.

Рішучість: наполегливість у досягненні мети, яку ви схвалюєте. Упертість: наполегливість у досягненні мети, яку ви не схвалюєте.

Фахівець — людина, що знає все про дещо й нічого про все решту.

Амброуз Ґвíннетт Бірс (24 червня 1842 р. — після 26 грудня 1913 р.) — американський письменник і журналіст, провідний публіцист-сатирик свого часу, поет. Автор короткої прози, нарисів, есе та поезій. Найбільше відомий завдяки своїм військовим (збірка «Історії про військових і цивільних» і «страшним» містичним оповіданням (збірка «Чи таке можливо?»; «Фантастичні казки», «Словник від Лукавого»).

Як журналіст Амброуз Бірс мав великий успіх у читачів. Він відзначався своєрідною репортерською різкістю, непоступливістю і прямолінійністю, які виявлялися не лише в його статтях та есе, а й у художній прозі і поезії. Через це він заробив прізвисько «Безщадний Бірс».

Але з початком Громадянської війни (1861 — року він записується рядовим у добровольчий піхотний полк Індіани, в якому незмінно прослужить чотири роки. В одному з боїв отримує важке поранення в голову і згодом його демобілізували з армії.

Армія наклала на життя Бірса значний відбиток. Військовий побут і власне війна виступили однією із провідних тем його творчості, і хоча традиційно тематика його воєнних оповідань визначається як антимілітаристська, біографи зауважують, що перед військовим укладом життя, його порядком та дисципліною Бірс відчував своєрідне благоговіння.

Наприкінці життя Амброуз Бірс, розбитий особистими трагедіями (передчасна смерть двох синів, розлучення з дружиною, проблеми з роботодавцями), вирушив до Мексики, де саме точилася громадянська війна. Останній його лист додому був датований 26 грудня 1913 р., після чого письменник зник у невідомому напрямку. Місце і час смерті Емброуза Бірса достеменно невідомі.

Галина Конарчук