Рівненщина як об’єкт дослідження народно-побутової культури волинян та поліщуків становить великий інтерес для науковців.

Системне експедиційне дослідження півночі Рівненської області працівниками Рівненського обласного краєзнавчого музею із метою збору експонатів та інформації про народне вбрання розпочалося наприкінці 80-х – початку 90-х років XX ст.

Під час експедицій у Зарічненському районі було зібрано 52 експонати основного фонду, серед них 14 зразків святкового народного вбрання – сорочки, спідниці, фартухи, хустки, намітки. Намітки на Рівненському Поліссі виконували декілька важливих функцій, зокрема, їх використовували у якості як головних уборів, так і подарунків. ... Читати далі »

Давидюк Р. Давидюки: дорога у триста років : генеалогія Давидюків та Кокор / Р. Давидюк. – Рівне, 2017. – 488 с.

Цей твір через опитування, розмови та дослідження архівів польської, російської та української держав складався сторінка за сторінкою, дата за датою, вибудовуючи генеалогію Давидюків та Кокор із Бутейок Сарненського району. Рід Давидюків із початку ХІХ століття був і є нині найчисельнішим у Бутейках. Саме тому він і заслуговує, щоб про нього знали. Дослідження переплітається з історичними подіями, що супроводжували цей рід протягом трьох століть, більшість з яких описано саме із переказів людей цього роду.  Ці два важливих зв’язки – генетичне дослідження та історичне буття, - поєднавшись, і лягли в основу твору.

У художньо-документальному дослідженні в особі Давидюків бачаться тодішні поліщуки із своїм нужденним життям, виснажливою працею десяти поколінь, протягом яких народжувалися освічені, духовно багаті та самодостатні люди. ... Читати далі »

Костомаров і його епоха : текст і контексти : зб. наук. пр. / ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України; Інститут мистецтв РДГУ; РОКМ. – Рівне : Волинські обереги, 2017. – 184 с.

Збірник наукових праць, присвячений 200-річчю від дня народження видатного вченого, письменника, педагога, громадського діяча, організатора та члена Кирило-Мефодіївського братства Миколи Івановича Костомарова. Висвітлюються актуальні питання його наукової, етнографічно-фольклорної  та художньої спадщини. Погляди М. І. Костомарова як історика, прозаїка, етнолога, фольклориста утверджувалися в нашім краї. Працюючи вчителем в Рівненській гімназії, М. Костомаров подорожував по історичних місцях Волині, збираючи цінні матеріали про архітектурні пам'ятки, які використовував у наукових студіях, записував твори різних фольклорних жанрів. ... Читати далі »