Никогда мы не будем братьями ни по родине, ни по матери.
Духа нет у вас быть свободными – нам не стать с вами даже сводными.
Вы себя окрестили «старшими» - нам бы младшими, да не вашими.
Вас так много, а, жаль, безликие. Вы огромные, мы – великие...
Багатьом нам добре знайомі ці рядки. На початку року на поетичному небосхилі України засяяла яскрава зірка киянки Анастасії Дмитрук. Події на Євромайдані надихнули випускницю Київської політехніки, яка віршувала з 12 років, на створення циклу Громадянської лірики. ЇЇ революційна творчість брала за душу своєю щирістю і злободенністю. Незабаром один із віршів Анастасії був покладений на музику в братній Литві
...
Читати далі »
