Нещодавно музейники із Національного заповідника «Софія Київська» запросили охочих на унікальну екскурсію. Заступник генерального директора заповідника, історик В’ячеслав Корнієнко з ліхтариком у руці розшифровував для відвідувачів неофіційні написи, видряпані на стінах Софійського собору багато століть тому.
Перші неофіційні написи на стінах пам’ятки з’явилися ще в ХІ столітті[. Їх створювали ті, хто міг перебувати у храмі не тільки під час служби: священики, служки, учні, писці зі скрипторію. Більшість розташована на стінах із фресками, приблизно на рівні людського зросту. Проте майстри, які працювали майже під куполами, залишали свої написи і там. Формально обписування стін було заборонено і каралося двадцятьма ударами палицею. Чи то норма не діяла, чи то автори написів були сміливими й нескутими людьми — невідомо, але слова вишкрябувалися голкою, ножем, писалом, шилом тощо. Частина написів добре помітна без бічного освітлення — це свідчить про те, що їх не робили крадькома.
Середньовічне мистецтво було переважно анонімним, проте деякі графіті зберегли імена своїх авторів. Написи в соборі залишали й жінки. Дівчат до й після служби сюди не пускали. Єдиний виняток— жінки з впливових родин, імовірно, навіть княжі родички, які й могли бути авторами.
Трапезнікова Д. Життя Русі – у графіті / Д. Трапезнікова // День. – 2016.- № 210/211(18-19 лист.). - С. 32.

Підготувала В. Максимчук