Ще за життя її визнали національною героїнею. А всесвітню славу вона здобула у досить юному віці – про 22-річну «панночку-офіцера» писала преса, складалися пісні, тиражувалися листівки та поштові марки з її світлиною. «Дівчина-легенда», «жінка-воїн», «галицька Мона Ліза», «галицька Жанна д’Арк» - це все про неї. Вона була чи не найвідомішою українкою початку 20 століття, кумиром мільйонів. І навіть вороги її шанували за мужність.
Олена Степанів
– перша у світі жінка, яка була зарахована до регулярної армії у званні офіцера. У мирному житті вона була науковцем, педагогом, бранкою радянських концтаборів… Зрештою – дружиною полковника УНР Романа Дашкевича і матір’ю всесвітньо відомого українського історика Ярослава Дашкевича. Словом, життя цієї непересічної людини настільки сповнене подіями, що про нього варто писати сценарії і знімати кіно.
Сучасні дослідники її біографії говорять про три повернення Олени Степанів до України: з російського полону, з радянського ГУЛАГу і з нав’язаної КДБ інформаційної блокади, яку вдалося прорвати вже в Незалежній Україні.
Кулик Н. Степанівна. Жінка-воїн / Н. Кулик. – Освіта України. – 2017. - № 23. – С. 14-15.
