Засєда Л. Мене неможливо перемогти, я не змагаюся / Л. Засєда // День. - 2016. - № 238/240. - С. 16-17.

Сьогодні можна знайти абсолютно будь-яку листівку. Але все ж особливо цінуються старовинні листівки, які були випущені багато років тому. І, напевно, це не тільки з-за того, що їм уже багато років, але ще й тому,  що багато з них несуть у собі досить цікаву історію.
Автор статті наголошує, що листівки несуть особливу близьку енергію, своєрідну формулу щастя, яка для багатьох є частиною особистої історії — у кого з далекого дитинства, у кого від близьких, які, звичайно, не забули, як у 60—80-ті роки минулого століття отримували оберемок привітань і стільки ж відправляли друзям, хтось за листівками вивчав історію.
Бум вітальних листівок припадає на кінець ХIХ століття, а над сюжетами працювало ціле покоління талановитих художників. Поки не було поширено випуск на наших теренах, листівки приходили з Європи, а потім наймані художники зачищали вітальні написи чужою мовою і відтворювали побажання до Нового року і Різдва заново. У новорічних — звичними персонажами були снігові пейзажі: Дід Мороз, дітки в санчатах, квіти, ялинка і, звичайно, милі родинні сюжети. В Різдвяних — своя символіка: ангели, ясла з немовлям, свічки, подарунки. Справжні прихильники старих листівок навіть стверджують, що вони допомагають у роботі.
У передноворічних листівках все перебільшено — і щастя, і радість, і добробут, і щирість стосунків. Їх зовсім не обов’язково весь час мати під рукою, але одного погляду вистачає, аби посміхнутися.
Початок ХХ століття був періодом розквіту друку найрізноманітніших поштових листівок. Особливо яскравими, барвистими були новорічні та різдвяні вітальні поштовки. В них живе щастя дитячо-сніжно-ялинкове, посмішки надзвичайно жіночних матусь у красивих сукнях з ефектом «фру-фру».
Листівки, які були видруковані напередодні нового 1917 року були чорно-білі. На них вже відчутно позначилася перша світова війна. Дефіцит фарб і паперу під час війни суттєво позначився на якості поліграфії. Листівки нерідко друкувалися на поганому папері, швидко жовтіли…
Філокартисти, звичайно, детальніше знають все про особисте життя старих листівок, а у нас — лише легкий подих, своєрідне запрошення до ніжної подорожі. Помандруйте разом з старовинною листівкою по історії нашої країни. А допоможе Вам в цьому стаття Людмили Засєди на сторінках газети «День», 2016, №238/240.

Підготувала бібліограф Юшкова Н. А.