Видатний композитор присвятив їй «Мрії кохання», а вона потайки втекла до нього від нелюбого чоловіка, що спричинило гнів імператора Миколи І. 170 років тому в Києві почався роман, який став викликом світському суспільству. Із заповіту Ліста : «Усім, що я зробив за 12 останніх років, я завдячую жінці, яку я жадав назвати своєю дружиною, чому, однак, заважали зло та дрібні інтриги окремих людей. Ім’я цієї коханої жінки – княгиня Кароліна Вітгенштейн , уроджена Івановська .  Я не можу без трепету вимовляти це ім’я. Вона – джерело всіх моїх радощів і цілителька всіх моїх страждань! Їй я завдячую всім тим духовним і моральним, що є в мені, так само як і всіма моїми матеріальними статками. Вона взяла на себе всі тяготи мого життя і саме це вважала багатством смислу своєї долі і єдиною її розкішшю…». Перша їхня зустріч відбулася 1847 року, коли Ференц Ліст приїхав Київ. На благодійному концерті на користь дітей-сиріт якась глядачка заплатила за квиток 100 рублів (найдорожчий коштував рубль). А коли композитор поцікавився, хто вона, то почув ім’я Кароліни Вітгенштейн. І… дістав запрошення погостювати в її родовому маєтку. Ліст гостював у Воронинцях тиждень. Від’їжджаючи, на столику в спальні залишив листа: «Повірте мені, Кароліно, що втрачаю розум, як Ромео… Богом присягаюся, що люди ніколи не зможуть розлучити тих, кого навіки з’єднав Господь». Про зворушливу історію кохання композитора і княгині, про гнів імператора до Кароліни, яка «виїхала за кордон без дозволу чоловіка», «із суворим попередженням повернутися в Росію». Про все дізнаєтеся зі статті:
Головіна С. Останнє кохання Ференца Ліста / С. Головіна // Пенсійний кур’єр. – 2017. – 25 серп. – С. 10.

Підготувала : Людмила Стадницька