Важко в Україні знайти людину, яка б не знала, хто такий Михайло Грушевський. Проте про дочку видатного історика, письменника і політичного діяча знають далеко не всі. Лише після 90–х років минулого століття це ім’я стало «широко відомим у вузьких колах» науковців: етнографів, істориків, біографів родини Грушевських. Усі інші сприймають Катерину Михайлівну в ліпшому разі як тінь славетного вченого. А між тим, ця непересічна жінка не лише упорядкувала і видавала батькові праці, а і сама була талановитим науковцем – дослідником – поки не потрапила до енкаведистської м’ясорубки. Її трагічна доля – ще одна ілюстрація злочину більшовицької влади проти української наукової еліти.
Дівчинку з народження оточувало високоінтелектуальне середовище – частими гостями Грушевських були Лисенки, Стешенки, Черняхівські, Франки, Леонтовичі. Батьки обожнювали доньку. Іменини та дні народження Кулюні (так називали молодшу Грушевську вдома) були найбільшими сімейними святами.
Про те, як склалась непроста доля Катерини Михайлівни раджу прочитати:

Кулик Н. Кулюня : до річниці смерті Катерини Грушевської / Н. Кулик // Освіта України. – 2016. – № 12. – С. 14–15.

Підготувала В. Максимчук