Відділ мистецтв щиро вітає зі Святом Весни своїх прекрасних колег – «сестер по бібліотечному щастю», а також своїх талановитих і гарних майстринь, які стали на протязі багатьох років нашими друзями. Бажаємо натхнення - у Вашій душі, світлих думок - у Вашій голові, і любові – у Вашому серці. А саме: готуючи вірші до 8 березня на свято у садочок, мій синочок сказав : «А можна я скажу своїми словами ?... Мама, я тебе люблю!" Бажаємо чути і як найчастіше самі головні слова у Вашому житті : "Мамо, Бабуся, Кохана, Рідна – Я тебе люблю !"

Упереддень цього свята ми розкажемо вам про кількох видатних жінок минулого. Бути гарною справжнє мистецтво. Кожна жінка розуміє його по-своєму. Деякі з жінок займаються виснажливими дієтами, інші спортом, роблять пластичні операції, підтяжки. На які тільки страждання і хитрощі не йдуть аби зберегти свою красу. Проте, це в наш час. А як намагалися зберегти свою красу заможні відомі жінки в минулому ? Декотрі з засобів, якими користувалися відомі жінки минулих віків, не поєднуються з вимогами сучасної косметики. Але вони надзвичайно оригінальні і цікаві для нас.

Гетера Аспазія (470 р. до н.е.) Знаменита грецька гетера Аспазія прославилася розумом, освіченістю і красою. В її домі збиралися художники, поети, філософи. З 445 року стала дружиною Перикла, афінського вождя. «Кожна жінка, - переконувала вона. – мусить бути вільною у виборі чоловіка, а не виходити за призначеного їй батьками.» За тих часів це були надзвичайно сміливі думки. Велична гетера Афін досконало володіла мистецтвом краси. Перед сном вона за особливим рецептом «робила обличчя». Яке вранці нагадувало потріскану театральнк маску. Спала допізна, потім рабині мили її, та втирали в шкіру різні запашні олії. І поки гетера читала, рабині завивали золотими голками її вологе волосся в локони, старанно заповнювали риб’ячим клеєм зморшки, вкривали обличчя шаром свинцевих білил, наносили рум’яна. Вуста та груди Аспазія фарбувала карміновою фарбою і одягнувшись в яскраву туніку перетворювалася на жінку без віку. Щоденно півгодини зранку гетера лежала вся обліплена пелюстками нарцисів, вмочених в спеціальний бальзам і обмотана простиралом, зволоженим в окропі.

Аспазія була красивою жінкою, однак ніде не збереглося опису її зовнішності. Маємо лише погруддя, на якому написано її ім’я. Скульптор зобразив обличчя молодої жінки, яке вражає глибоко поетичним виразом і внутрішньою радістю.

Маркіза де Помпадур (1721-1764 рр.) Жанна - Антуанетта Пуасон, маркіза де Помпадур володіла таким великим нерухомим майном, яким ні до неї, ні після неї у Франції не володіла жодна королівська фаворитка. Маркіза була надзвичайно розумною жінкою і мала величезний вплив на короля Людовика Х V .Вона також багато часу приділяла туалету. Маркіза на ніч робила оригінальну маску - очищала шкіру обличчя сумішшю цукру із збитими яєчними білками, щоки вкривала телячими відбивними, або ж бальзамом з бджолиного воску, огіркового соку, та спермацетом. Вранці на обличчя накладала грим та велику кількість рум’ян, а вени на шиї підфарбовувала в синій колір, щоб підкреслити білизну та ніжність шкіри. Жанна де Помпадур підтримувала свій тонус чашечкою гарячого шоколаду з сельдереєм та духмяною амброю. Вона обожнювала троянди, однак , в епоху середньовіччя троянду оголосили язичницькою і гріховною квіткою. Тільки починаючи з ХІІІ ст. граф Шампаньї Тібо VI привіз її у свій замок. З того часу у Франції почали носити вінки з троянд, названі згодом «шапель». Звідси пішла і назва «шапо» - шляпка.

Портрет маркізи де Помпадур, виконаний художником Морісом Кантеном де Латуром (1704-1728) в техніці пастелі, експонується в Луврі. Портрет фаворитки Людовика Х V , покровительки мистецтв, має досить великі розміри, як для пастельної роботи, однак він сприймається як надзвичайно досконалий твір.

Леся Українка (1871-1913) Геніальна поетеса України Леся Українка також багато часу приділяла своїй зовнішності. Будучи великою патріоткою свого краю, вона любила вдягатися в національний український одяг. Перед сном поетеса робила маску на обличчя, найбільш поширену в Україні: суміш сиру, яйця та сметани. Велику увагу приділяла охайності рук і ніг. Часто робила ванночки для рук з настою м’яти і полину. Маючи майже чоловічий характер, була зібрана, точна, любила чистоту і зразковий порядок.

Автори пам’ятника Лесі Українці збудованого у 1973 році на площі її імені у Києві скульптор Г. Кальченко і архітектор А. Ігнащенко реалістично відтворили портретні риси поетеси. «Мені хотілося, - згадувала Галина Кальченко – показати Лесю не тільки, як полум’яного борця за свободу свого народу, а й як красиву, гарно одягнену салонну жінку – поетесу-українку. Тому поділ її плаття, під подихом вітру зібрався в тугий пучок фалд, ніби в квітку».

Дізнатись  також  про секрети краси египецької цариці Клеопатри , французької імператриці Жозефіни , улюбленої дружини турецького султана Роксолани, імператриці Катерини ІІ (Олексіївни) ви можете зі статті Лесі Толочко "Видатні жінки минулого в живописі та скульптурі" в  журналі "Київська старовина",2006 р. №4 (Читальний зал, 4-ий поверх).