Кожна нація має своїх геніїв, імена яких ототожнюються з найкращими виявами національної свідомості. Кожен народ має специфічні риси розвитку - культури, історії, суспільства. Василь Барка належить до тих митців, на світорозуміння яких впливала ця національно-ментальна, особливість. Поет усе своє свідоме життя був і залишався українцем, незважаючи на те, на якій чужині і скільки часу він прожив. Василь Барка понад 90 років шукав шлях до Вітчизни, яку колись втратив не зі своєї волі.
Василь Костянтинович Очере т (Барка - псевдонім, мав ще інший - Іван   Вершина) народився 16 липня 1908 року в селі Солониці колишнього Лубенського повіту на Полтавщині.Барка - автор епічних романів, поем, драматичних творів, літературознавчих есе. Релігійність мотивів для творчості Барки органічна. Гармонія між людиною і світом, людиною і космосом, творцем світу і джерельністю поетичного духу віршів базується якраз на біблійному ґрунті, на виразній релігійності. Це - одна площина; інша - це виразна фольклорна стихія, казковість.Свій  перший роман «Рай» Василь Барка написав і видав у Нью-Йорку, у 1953 році. У романі  розкривається справжній стан радянського суспільства, спростовується міф про нього як про земний рай. Авторові вдалося це зробити, показуючи всього дві доби життя багатьох людей (20 і 21 червня 1941), різних за характерами, поведінкою і долями. Реальні описи в романі переплітаються з фантастичними, навіть містичними картинами, що подеколи зображені в стильовому аспекті сюрреалізму.. Письменник піднімає лаштунки над забороненою в тогочасній радянській літературі темою правдивого змалювання життя в  Україні, сміливо висловлює думки, як то робили більшість митців–емігрантів. Василь Барка жив Україною, творив для України і не гасив надії на своє духовне повернення в Україну. Бо знав, що Україна духовно просвітлиться - чорні дні тоталітаризму будуть переборені світлом християнської любові і він, поет і мислитель, цю віру в пробудження національного духу, гордості й величі «вселяв» у кожне своє слово.