Пропоную увазі читачів новий роман В’ячеслава Васильченка «Притулок для прудкого біса». До слова, автор роману "коронований" уже вдруге.  Його книга "Дворушники, або Євангеліє від вовкулаки" вже отримувала  "Вибір видавця" у 2012 році. От і нові пригоди не залишилися без уваги широкого загалу. Це стає доброю традицією. І кожного разу все, як завжди: гострий, як лезо, сюжет, напруженість до останньої крапки,  інтрига, від якої заціплює зуби, і ти перегортуєш сторінку за сторінкою, щоби нарешті зрозуміти: хто винуватець цього "детективного свята"? І, звісно, куди ж без неперевершеного, гострого на розум героя книги Богдана Лисиці, який сталевою логікою, нестримним бажанням і безстрашністю кладе край злочинним діям і різного роду несправедливостям.
Новий роман письменника – небуденна розповідь про буденні, здавалося б, речі. Цього разу професор разом з «однокашником» з юрфаку, полковником міліції Євгеном Кодаковським бере участь у розслідуванні заплутаної справи про кросворд-погрозу, що надійшов на адресу великого столичного бізнесмена Андрія Никонова. У порожні клітинки цього «кросворда смерті» таємничий автор пропонує вписувати прізвища людей з оточення Никонова. Опис їхніх злодіянь зашифрований у віршах. Після одержання кожної такої погрози, незважаючи на зусилля правоохоронців, обов’язково зникала відповідна людина. З кожним нерозгаданим прізвищем довкола Никонова звужується коло безпечного простору. Стає зрозуміло, що одного разу у вірші прийде заховане й прізвище бізнесмена...
Задля розв’язання непростого завдання Богдан Лисиця підключає всі свої можливості. Чоловік аналізує тексти, співпрацює з міліцією, залучає до роботи свого друга-журналіста Бондаренка, а головне – веде власне таємне розслідування. Ось тут і стає гаряче. Адже це категорично заборонено Богдану його "ангелом- право- хранителем" Кодаковським, який хвилюється за життя однокашника . Але ж Богдан не був би "Лисицею", якби не вплутався у щось загадкове і заборонене…
У цьому детективі немає традиційного поділу персонажів на чорно-білих героїв. У "Притулку…" потенційний вбивця – це не уособлення зла, а навіть навпаки. "Поет" тисне на слабкі місця своєї жертви, змушує її страждати через її ж життя.
Богдан Лисиця іменує ворога Естетом. Він сильний супротивник. Ерудит із тонким поетичним смаком і талантом. Естет завжди на декілька кроків попереду. Його неможливо скинути з канату, і це ще більше розпалює бажання Лисиці зірвати маску із загрозливого словолюба. Хоч і непросто це дається нашому професору… Автор інтригує читача, непомітно вводить його у гру, змушує думати і самому шукати вихід із складної ситуації. Р оман В’ячеслава Васильченка написаний добірною українською мовою на українському матеріалі, що відбиває українські реалії та спроможний задовольнити найвибагливішого читача як щодо канонів жанру, так і щодо стилю. Побачите самі…

Кудіна О.