«Празький цвинтар» — шостий роман Умберто Еко. Він вийшов рівно через 30 років після його найвідомішого художнього твору — «Ім'я троянди». Роман написаний у формі щоденника фальсифікатора документів та агента секретних служб Симоніно Симоніні, який слабує на роздвоєння особистості. Прихильник Фройдової методики, персонаж лікує себе сам, намагаючись за допомогою автоматичного письма порозумітися зі своєю другою особистістю — абатом Далла Пікколою — і пригадати події зі свого минулого, які спричинили роздвоєння.
Головним героєм роману є такий собі капітан Сімоніні, авантюрист і шпигун. За словами видавців і самого Еко, у книзі пов’язуються між собою багато історичних подій, такі як справа Дрейфуса, Паризька комуна, Рісорджіменто (боротьба за політичне об’єднання Італії), війни, революції, змови, інтриги. Як підкреслює сам автор, усі герої книги існували насправді, крім головного героя, який є збірним образом. За словами Еко, він прагнув зробити капітана Сімоніні «найбільш відштовхуючим циніком світової літератури».
Однією з головних тем роману стало зародження сучасного антисемітизму, зокрема, створення «Протоколів сіонських мудреців» — збірки текстів, за допомогою яких його творці (скоріш за все, російський журналіст Матвій Головінський, що жив у Франції) розраховували довести існування всесвітньої жидомасонської змови. Фігурує в назві роману кладовище — це Старе єврейське кладовище в центрі Праги, де похований, зокрема, Ієгуда Лев бен Бецалель, головний рабин Праги на межі XVI-XVII століть, творець легендарного голема. Та не зважаючи на величезну кількість історичних постатей (Пруст, Фройд, Дюма, Гарібальді), оповідь не виглядає правдивою. Іноді зраджує сучасна мова («псих з галюнами»), згадки винаходів (телефон чи метрополітен, який наприкінці XIX-го століття був лише в Лондоні) та історичних подій, які ще не сталися («остаточне рішення»). З іншого боку, «Празький цвинтар» вийшов занадто сухим і схожим на історичну розвідку. Як писав у своїй рецензії Андрій Любка, Еко тут «додає замало художнього соусу».
Рекомендую прочитати цей твір усім тим, хто в юності зачитувався романами О лександра Дюма .