Дорош Є. Український слід Андрія Тарковського / Є. Дорош // Пенсійний кур’єр. - 2017. - 7 квіт. – С. 11.

Легендарному режисерові 4 квітня виповнилося б 85 років. Він зняв лише сім повнометражних художніх фільмів, але кожен із них став подією, віхою у світовому кіно. Навіть далекі від кінематографу люди, котрі ніколи не бачили ні «Андрія Рубльова», ні «Соляріс», ні «Сталкера», упевнено назвуть прізвище режисера, який створив ці стрічки . Тарковський сьогодні вже настільки став надбанням усього світу, що просто язик не повертається називати його російським і тим більше радянським режисером. І ще приємніше для нас усвідомлювати, що Андрій Арсенійович має українське коріння, та й свій шлях до безсмертя він починав на українській землі…
Неподалік від села Миколаївка, за 25 кілометрів від міста Кропивницького (колишній Кіровоград, у царській Росії - Єлисаветград) розміщено Державний музей-заповідник Івана Карпенка-Карого «Хутір «Надія». Але 150 років тому був родовий маєток Тарковських! Шляхтич середньої руки Войцех Тарковський переселився з польського Любліна в українське Поділля ще у 18 столітті. Пізніше його нащадки перебралися в Єлисаветградський повіт, де й осіли.
Надія Тарковська 1868 року познайомилася з Іваном Тобілевичем – майбутнім Карпенком-Карим, творцем національного українського театру, а за рік стала його дружиною – всупереч волі батьків. Земля. на якій Іван Тобілевич через кілька років побудує хутір «Надія», названий на честь дружини, була її посагом. Саме тут Карпенко-Карий написав усі свої найвідоміші п’єси. Утім, сьогодні для нас важливіше те, що після смерті батьків Надія взяла під крило молодшого брата – Олександра, діда великого режисера.
Дід Тарковського був завзятим книгоманом, працював над перекладом «Божественної комедії» Данте, а батько, Арсеній, став відомим поетом. Пісню Софії Ротару «Вот и лето прошло» написано на його вірші. Тому не дивно, що Андрій Тарковський у дитинстві наспівував свою улюблену арію Ленського з опери Чайковського «Євгеній Онєгін», брав участь у шкільному драмгуртку, а під час лікування в туберкульозному санаторії поставив для пацієнтів дві вистави. Він, як і його дід, обожнював книжки.
І недаремно, мабуть, сестра режисера вважає, що витоки його особливої кіномови лежать саме в любові до літератури, якою він зобов’язаний своїм українським пращурам.
Про подальший життєвий і творчий шлях Андрія Тарковського можна дізнатися із газети «Пенсійний кур’єр» за 2017 № 14.

Підготувала бібліотекар Юшкова Н. А.