Оглядаючи Львів із його найвищої точки — Високого Замку, розшукуючи згори в поліхромній, ніби рухливій панорамі міста вже бачені зблизька пам’ятки архітектури, туристи майже відразу знаходять зелений купол Театру опери та балету. Неповторний малюнок його корони, увінчаної золотою пальмовою гілкою, обриси пропорційної статури немовби відокремлені чиєюсь турботливою рукою від довколишньої забудовної суєти.
На жаль, мало хто знає, що будівлю Львівської Опери виношував у багатій і мудрій уяві, формував і плекав у камені й позолоті видатний архітектор і будівничий Зиґмунт Ґорґолевський
. Про цю людину написано дуже мало і за життя, і тепер. Мабуть, тому, що Ґорґолевський не терпів ажіотажу довкола свого імені. Працював з любов’ю, негаласливо, постійно вивчаючи улюблену справу і займаючись нею без перерви. Споруди за його проектами є в багатьох містах Польщі та Німеччини, але найкраща з них, як стверджували фахівці ще сто років тому, — у Львові.
Так, найкращий витвір Горґолевського — Львівська Опера вже понад 100 років щовечора оживає голосами артистів і глядачів. І жити йому та пам’яті про його автора — вічно!
1893 р. міністерство освіти запропонувало З. Ґорґолевському прийняти на запрошення Галицького намісництва посаду директора Державної промислової школи у Львові. Як член Вченої ради Політехнічного інституту у Львові, відомий архітектор стає консультантом-радником при спорудженні будинку для Музею художнього промислу та костелу Єлизавети, реставрації катедри і добудови Політехніки. В 1896 році Ґорґолевський перемагає у конкурсі проектних робіт на будівництво Міського театру у Львові. Будівництво розпочалося 5 червня 1897-го і тривало три роки й чотири місяці. Обладнання театру було зроблене за останнім словом техніки. Ґорґолевський подбав, щоб тепло, вентиляція, освітлення, протипожежне забезпечення працювали за найкращими сучасними йому вимогами для зручності глядачів і працівників, «вклав у працю великий запал і велику любов до свого твору» («Przeglad», 1892).
Більш детальніше про житєвий шлях польського архітектора та про будівництво Львівського оперного театру можна дізнатися з джерела:
Козирєва Т. Творець Львівської Опери : 14 лютого минає 170 років від дня народження архітектора Зигмунта Ґорґолевського / Т. Козирєва // День. – 2015. - № 19/20 (6-7 лют.). – С. 15.

Підготувала: Люльчук Г. М.