Коли в душі сум і не знаєш, що робити – можна звернутися до класичного роману. Увазі читачів пропонуємо найвідоміший твір відомого американського прозаїка Трумена Капоте «Сніданок з Тіффані». Капоте писав у жанрі «невигаданого» роману або оповідання, чи так званої «нової журналістики». Його перші твори були оприлюднені у 1940-х роках минулого століття. «Я писав пригодницькі повісті, детективні оповідання з убивствами, скетчі, історії, які чув від колишніх рабів та ветеранів Громадянської війни. Отримав велике задоволення – спочатку . Задоволення закінчилось, коли зрозумів різницю між хорошим текстом і поганим; а потім зробив ще більш тривожне відкриття, відчув різницю між дуже хорошим текстом і справжнім мистецтвом. Ледь вловиму – але жахливу . До 17 років я був вже закінченним письменником». Гламур 60-х років: п ерли, маленька чорна сукня, довгі рукавички, світська хроніка, сльози, самотність… Не дивлячись на те, що «Сніданок…» вийшов у 1958 році, він виглядає доволі сучасно. У 1961 році цей твір був екранізований режисером Блейком Едвардсом з Одрі Хепберн у головній ролі. Фільм запам’ятався нестандартним сюжетом та блискучим саундтреком « Moon River ». Головна героїня твору Холлі Голайтлі – чарівна дівчина, наївна та ексцентрична і неможливо сказати, що з нею трапиться на наступній сторінці. Вона своєрідна та непередбачена, як і її власне життя. Керуючись у своїх вчинках лише голосом серця, з чарівністю справжньої жінки, вона втілює у собі саму суть Нью-Йорку – міста, у якому мрії лежать на відстані витягнутої руки, відгороджені склом вітрин. Якщо дивилися фільм, то при читанні Вас неодмінно буде переслідувати образ неперевершеної Одрі Хепберн. А все, що пов’язано з нею, не може бути поганим. Читаєш і відчуваєш час, коли книга була написана : Ремарк, Селінджер, Фітцджеральд, Вульф, Мейлер… Лише 150 сторінок, але є відчуття, що час витрачений недарма, що прочитав щось справжнє. Є про що подумати, помріяти, посперечатися - адже недарма класика називається класикою.