Певно для багатьох стане сюрпризом, що Альфред Нобель, шведський інженер та хімік, винахідник динаміту, вирішив заснувати Нобелівську премію для вчених через… публікацію некролога! У 1888 році у Каннах помер його брат – Людвиг Нобель. Однак одна французька газета помилково надрукувала некролог не на Людвига, а на Альфреда Нобеля, підписавши його надзвичайно яскравим заголовком: «Торговець смертю мертвий». Прочитавши це, Альфред Нобель був вражений до глибини душі – він, сповідувавший ідеї пацифізму, у жодному разі не бажав залишатися в історії людства «торговцем смертю».

27 листопада 1895 року винахідник підписав заповіт, у якому було сказано таке: «Частиною своїх статків, що залишилась, я хочу розпорядитись таким чином: виконавцям мого заповіту потрібно вкласти капітал у безпечні цінні папери. Вони становитимуть фонд, відсотки від якого будуть розподілені в якості премії тим, хто впродовж року зробив наукові відкриття, які принесуть найбільшу користь людству…». На момент смерті Альфреда Нобеля розмір премії становив 31 млн. шведських крон. Наразі ж капітал Фонду Нобелівських премій оцінюється приблизно у 500 млн. доларів США. Для фонду премії Нобель виділив 94% своїх статків. Звісно, після такого рішення заповіт оскаржувався членами його сім’ї. Однак пізніше рішення заповідача затвердив шведський уряд.

Прочитавши статтю Наталії Левадської «Нобелівська премія – спокута «торговця смертю» (ДОМС. – 2016. – №1. – С.80-82, журнал у читальному залі, 4-й поверх) ви отримаєте відповіді на такі питання: кому ж вручаються премії; про дебютне нагородження; про цікаві факти Нобелівської премії; інформацію про незадоволених комітетом і хто ж вони – лауреати Нобелівської премії.
Тихова О.