Бернгардові виповнилося тридцять шість, коли 1967 року з ’ явилася перша збірка його оповідань. До книжки з непрезентаційною назвою «Проза» ввійшло сім творів, поміж них шедевр короткої прози письменника – оповідання «Шапка». Широка палітра і престижність часописів, у яких публікувалася більшість цих текстів перед тим, як побачили світ окремим виданням, свідчать про зацікавлення творчістю цього автора, що не згасає досі. Не забарилися й відгуки. Як скромно зазначав у розмові з журналісткою Крістою Фляйшманн сам винуватець : «На брак  газетного простору нарікати не доводиться».

Перший його роман «Холоднеча» (1963) відразу приніс письменникові визнання. Ця багатошарова розповідь про людські страждання, про достоїнство особистості, про тяжке існування людини у просторі, де панує холод самотності та відчуженості. Прозова комедія «Старі майстри» (1985) «розважає» читача дошкульного критикою держави, її інституції, а також доскіпливим перечитуванням канону, на якому побудовано західну культурно-освітню традицію.

Тихова О.