Липа К. Теорія архітектури, містика і війна / Катерина Липа. – К. : Laurus, 2016. – 152с.

Катерина Липа – мистецтвознаве ць, історик оборонної архітектури, журналіст, старший науковий співробітник Музею історії міста Києва, авторка книг «Величне тло для подвигів», «Твердині князів Острозьких», «Стрілецький спорт в Україні. Від козацьких звитяг до олімпійських медалей», «Козацька порохівниця. Амуніція вояків відкриває секрети», «Під захистом мурів», «Військо Богдана Хмельницького». У її доробку близько 400 статей на теми історії мистецтва та архітектури, військової історії та предметного дизайну.

Книга «Теорія архітектури, містика і війна» присвячена малодослідженому аспекту впливу західноєвропейської теорії фортифікації доби Ренесансу на оборонне будівництво в Україні та впливу на будівельну практику містичних уявлень доби про символічний захист твердинь. Особливості розпланування та об’ємно-просторові вирішення замків, фортець і міських укріплень розглянуто під незвичним кутом.  Автор намагається з’ясувати, чи дотримувалися українські зодчі XVI-XVII ст. правил будівельної магії.  Хоча розрахована книга на фахівців, проте почерпнуті у ній знання, безперечно, розширять світогляд кожного, хто порине у незвіданий світ давньої архітектури, допоможе краще зрозуміти багато деталей. До прикладу, чому той чи інший замок має притаманну йому особливу форму. Планування мало містично-філософське підґрунтя, що брало початок з піфагорійства, арістотелізму, нумерології та різноманітної символіки чисел. Зокрема правильна пентаграма (вістрями догори) у піфагорійців символізувала вічну молодість і здоров’я, для митців вона булла системою пропорціонування людського тіла та його символом, для християнських містиків символом п’яти ран Христа, для всіх людей доби Ренесансу – амулетом, що захищав від нечистої сили.

У книзі описані пам’ятки оборонної архітектури і нашого краю : Дубенський замок та монастир Кармеліток, Клеванський замок та монастир, Острозький замок та костел Успіння Діви Марії.

Можливо, дослідження Катерини Липи надихнуть когось на детальніше вивчення історії, інших – на наукову діяльність, або підштовхнуть до мандрів, щоб по-новому глянути на свідчення, які залишили митці минулих століть чи відкрити їх для себе вперше.

Ознайомитися із виданням можна у відділі краєзнавчих документів та бібліографії.

І. Петрук