Гортала газету "Експрес" за 5 - 12 лютого 2015 року і натрапила на статтю Ірини Львової "Без паніки, ми переможемо!". Виявляється 200 років тому іспанець Франціско Гойя зобразив країну-агресора в образі нещадного Колоса, який руйнує все на своєму шляху. "Паніка", — так називалася ця картина.  А згодом ще впродовж 10 літ він переосмислював свої емоції та відчуття, допоки на полотні не виріс велетенський монстр, нещадний і руйнівний — ось він, образ ще донедавна дружньої сусідньої держави. Тієї, що перетворила на попіл його рідну Сарагосу. Що прирекла на страждання і смерть тисячі його співвітчизників.
Війна... Усе почалося у березні 1808 року, коли в Іспанії раптом вдралися масові протести проти наполеонівської Франції. Країна, яка спочатку начебто несла сусідам волю, нахабно загарбала її і зробила своїм васалом. І коли іспанці піднялися на боротьбу, прагнучи відокремитися від імперії, французькі війська під маркою "миротворців" вдерлися у країну.Нерішучість іспанського уряду викликала ще більше народне обурення. Кожен селянин і ремісник був готовий до кінця відстоювати незалежність своєї країни. Почалася революція, внаслідок якої скинули короля Карла IV. Слабкий і безвольний, він, власне, віддав усю владу своїй дружині, яка розтринькала скарбницю для власних утіх. У країні, можна сказати, була знищена армія. І ось під впливом народного гніву Карл зрікається престолу, а на його місце приходить Фердінанд VII, який пообіцяв швидко приборкати агресора. Але ні він, ні прості іспанці тоді ще не знали, скільки часу мине, перш ніж вдасться вигнати ворога.
Європа стояла на порозі страшної, по суті, світової війни. На театр воєнних дій вийдуть Пруссія, Великобританія, Нідерланди, Італія... Майже два мільйони людей загине в цьому пеклі. Триватиме війна довгі роки і закінчиться аж у 1815-му. А Франсіско Гойя, який продемонструє своє полотно того ж року, ще впродовж 10 літ додаватиме нові деталі в картину. Можна сказати, щодо кінця життя він намагався осмислити: що ж це був за період у житті його країни? Чому люди вбивають одне одного? І який же на вигляд той самий дух війни, якого легко розбудити і неможливо приборкати? У центрі композиції — велетенських розмірів чоловіча фігура, напівобернена спиною. Оголений, страшний, він люто стискає кулаки і скалиться згори на землю. Це Колос — гігант, що символізує війну, руйнацію. Його голова торкається чорних небес, у яких не бачимо бодай натяку на сонячне проміння. Колос іде по землі, несе із собою горе і смерть.
Сьогодні на світову сцену вийшов новий "Колос", що несе нечувані руйнування і смерть. Стаття велика за обсягом, цікава дуже, зачіпає за живе, але я не про неї, я про Гойю.
Одразу захотілося полистати альбоми з його репродукціями. Ці часто похмурі і суворі полотна справляють величезне враження. А ще з задоволенням перечитала роман Ліона Фейхтвангера «Гойя, або Тяжкий шлях пізнання». Це одна з моїх улюблених книг, але останній раз я її переглядала років 20 тому. Цей твір батьма критиками визнано кращим з усього, що автор написав за свою творчу кар'єру. Досі ніхто не написав про Франциска Гойю краще.

Анжела Хамедюк