«Таємниче полум’я цариці Лоани» відомого італійського письменника Умберто Еко можна назвати романом про пам’ять, історію та культуру. Його сюжет короткий, але місткий. Успішний букініст Ямбо приходить до тями після інсульту. Він утратив всю особисту пам’ять – не пригадує рідних, себе самого, не може згадати подій минулого, йому нелегко відновити навіть елементарні побутові звички. Натомість, чудово пам’ятає та цитує цілі кілометри та гігабайти художніх творів, знає безліч хрестоматійних і маловідомих фактів з історії культури. Хвора безпорадна людина залишається «ходячою енциклопедією». За допомогою рідних Ямбо починає «розкопувати» інформацію про себе: приїздить у будинок свого дитинства, слухає музику, яка супроводжувала його в минулому, переглядає дитячі книжки, комікси, журнали, викликає в себе асоціації, спогади, емоції, які можуть воскресити пам’ять.
Цей наполегливий пошук перетворюється на справжній культурологічний детектив. Уривки історичної інформації, літератури й музики, мас-культури різних епох, стилів і духу перемішуються, вступають у дивовижну взаємодію. З часом персональна історія героя «Таємничого полум’я» все більш прояснюється, але відкриття, як і годиться детективу, стають усе драматичнішими...
Важливий і цікавий елемент роману – ілюстрації до нього; не випадково тут є підзаголовок «ілюстрований роман». Ці ілюстрації супроводжують «пошуки втраченого часу», їх узято з тих чи інших видань, які наново читав Ямбо. Тут теж поєднання всього з усім: символічних гравюр XVІІ ст. із підлітковими коміксами про порятунок світу та зображеннями юних бадьорих фашистів середини вже ХХ ст... У канву цікавої розповіді автор вплітає й філософські мотиви. Зокрема - роздуми про сутність людської особистої та культурної («паперової») пам’яті. Умберто Еко аналізує кілька теорій, котрі пояснюють її різновиди та функціонування. Пам’ять також порівнюється з безсмертям, із такою собі всезагальною бібліотекою.
Отже, перед нами безсумнівно знакова книжка початку ХХІ ст. Її поява українською – не просто чергова культурна подія, а необхідність. І прочитати її має кожен поціновувач сучасної літератури. Бажаю приємного прочитання!