Жданюк О. Світанок моїх надій. – Рівне : О. Зень, 2018. – 108 с.

У дебютній збірці віршів «Світанок моїх надій» Олеся Жданюк змальовує прекрасні почуття людської душі – любов до рідних і близьких людей, відданість Батьківщині, пошанування правічних традиційних цінностей. Смислові акценти творів, які вміщено в поетичній збірці, формують повагу до рідної мови, підсилюють віру в Творця всього сущого.

«Її душа – бездонне джерело». Так назвала свою вступну статтю до книжки Олесі Федорівни її колега й шанувальниця Галина Гончарова.

Кожен вірш Олесі Жданюк залишає в душі глибокий слід. Серед них є поетичні рядки, які присвячені найріднішим: мамі, сестрі, братові Олександру, синові, онучатам, племінникам…

У віршах «Зупини їх, Господи», «Сільським атовцям», «Повертайтесь живими, синами» поетка проникливо зачіпає тему російсько-української війни, просить Усевишнього, аби Він відвернув від наших солдатів біди.

Окремі вірші, навіть, поетичні рядки, присвячені селам, які дорогі серцю авторки, – Воскодавам, Тучину, Горбову, хуторові Діброві.

Де спориш застелив отчу стежку до хати,

Де лелеки живуть і зозуля кує,

Там дитинство своє в снах я буду стрічати,

Там родина моя і натхнення моє.

Ці слова авторки щонайліпше підкреслюють, з яких джерел вона черпає своє натхнення, що допомагає їй у творчості.

Ознайомитися із збіркою можна у відділі акумуляції краєзнавчих документів та бібліографії.

Інна Козюхно