У представленій збірці Володимир Стрекаль  подає власне бачення суспільно-політичних проблем. Використовує іронічно-саркастичний підхід  до подій, що відбуваються, і зображає їх у дотепній формі. Автор достатньо точно і влучно передає образи героїв, різні життєві ситуації, а також стосунки між людьми. Проявив себе Володимир Стрекаль і в досить непростому, своєрідному жанрі літературних пародій. Ось декілька із таких. Пропоную книгу усім читачам, а особливо  тим, хто цінує тонкий гумор в поетичному слові.
Петрук Інна

Заздрість

У жаб радикуліту не буває:
Така їх доля  булькати в болоті.
Анатолій Горбівненко



Вірш ”У жаб радикуліту не буває”

Мені і не сидиться, й не лежиться,
Бо у болячок гемонська манера:

Шпигне радикуліт у поясницю
Чи вчепиться іще якась холера.

А в жаб життя казково розквітає,
Нема напасті духу, ані плоті:

У них радикуліту не буває
Й не чхне ж ніяка, сидячи в болоті.

Яка наруга і несправедливість –
Од мене хитра жаба здоровіша.

Я б земноводним теж хотів  зробитись,
Та як в блолтв напишу я вірша?

Рай для грішника

Душа вже проситься до раю,
Гріхи тримають на плаву.
Анатолій Жикол

Вірш “Душа вже проситься до раю”

Чому так сталося, не знаю –
Якийсь роздвоєний живу:
Душа вже проситься  до раю,
Гріхи тримають на плаву.

Душа в раю гуляти хоче
По мураві, по споришу,
А я невтомно дні і ночі
Усе грішу, грішу, грішу.

З гріхів поставив огорожу,
Сказав душі:  “Не поспішай!”
Грішити буду, скільки зможу,
Бо у гріхах – найкращий рай.