Чому нас – українців, у такий нелегкий для нас усіх час, називають «бандерівцями» ж самі українці, але зі Сходу? Це запитання турбує мабуть не тільки мене, а й всіх українців Західної України. Хто ж він такий - Степан Бандера? Чим заслужив таку відомість? А можливо люди знають не всю правду про свого героя? Якщо Вас турбують запитання такого ж змісту, раджу звернутися до документальних джерел, на основі яких написана стаття:

Степан Бандера. История одного националиста. – Незалежний аудитор. – 2014. - № 5. – С. 21-29.

Навіть після 55 років від дня смерті, ім’я Степана Бандери для одних людей є синонімом свободи, а для інших - втіленням сучасного фашиського руху. Чим С. Бандера заслужив таке покликання? Нарожений на Івано-Франківській землі у сім’ї священника греко-католицької церкви Степан Бандера був свідком усіх жахів Першої світової війни: територія Західної України переходила від одного окупанта до другого. На фоні війни розгортався національний рух західних українців, де активну участь приймав батько Степана – Андрій Бандера. На очах юнака загинула українська державність під руїнами післявоєнної Європи. Верогідно, що саме фундамент для націоналістичного світосприйняття Степана був закладений у той трагічний час для українського народу (подробиці у статті). З успіхом Степан Бандера закінчив у м. Стрій українську восьмирічну школу. У 12-ть років вступив у скаутську організацію Пласт, у подальшому був членом напівлегальних патріотичних гуртків, метою яких була протидія польській владі і підтримка забороненої Варшавської Української  військової організації (УВО). Степан Бандера брав участь у проектах УВО, де займався  питаннями розвідки та пропаганди. У 1929 році, коли в результаті  об’єднання УВО та молодіжних організацій західної України, національно-визвольний рух українців очолила організація українських націоналістів (ОУН), С. Бандера став відразу її членом. Під його керівництвом здійснюються ряд диверсійно-терористичних акцій, направлених проти польських окупантів, і в 1934 році був заарештований з вироком - смертна кара, яка пізніше була замінена на довічне ув’язнення. Початок Другої Світової війни  С. Бандера зустрів у тюрмі, а під час нападу фашистів на Польщу, коли охорона тюрми втікала від німців, багато політв’язнів змогли вийти на волю (подробиці у статті). У 1939 році, коли стало зрозумілим, що Західна Україна буде окупована Радянським  Союзом, саме тоді для С. Бандери та його соратників більшовики стали ворогами української незалежності. Після вбивства лідера ОУН Є. Коновальця в рядах партії ОУН відбувся розкол на бандерівців та мельниківців (стратегія мельниківців – союз українських націоналістів з Німеччиною, а це не влаштовувало бандерівців). А після проголошення відродження Української держави (1941р.) Степан Бандера був заарештований німцями, які йому пояснили, що під час нацистської окупації ніякої української державності бути не може і відправили його у німецький концтабір, де він знаходився до 1944 року. Після звільнення С. Бандера поселився у Мюнхені і на Україну не повернувся. На відстані був куратором діяльності іноземного «легіона» українських націоналістів. У 1959 році, коли представників організації українських націоналістів  господарі СРСР на Західній Україні, вирішили знищити остаточно,  у список серії вбивст потрапив і Степан Бандера, який був вбитий пострілом в обличчя ціаністим калієм агентом КДБ Богданом Сташинським.
Це коротко про шлях борця за вільну Україну. Але у статті Ви знайдете хід думок про те, чому саме Степана Бандеру радянська пропаганда представила кровавим вбивцею, жорстким, невмолимим? Чому, якщо Степана Бандеру називають фашистом, він відмовився співпрацювати з Німечиною, і в ОУН саме з цього питання відбувся розкол на бандерівців та мельниківців, бо саме мельниківці підтримували німецький режим? У ті часи багато угруповань існувало на території України, які і не мали ні якого зв’язку з ОУН, але причисляли себе до цієї організації, а вчиняли дії на свій розсуд. Всі ці питання спірні, на які немає вірної, правдивої, на фактах доведеної відповіді, залишаються відкритими. Тому читайте статтю, і думайте як відділити правду від брехні і намагайтеся тверезо і виважено проаналізувати все що ми знаємо про Степана Бандеру і ОУН, щоб таким чином знищити свавілля між українцями.

Читайте, цікавтеся, аналізуйте… Для тих, хто прагне більше дізнатися про постать Степана Бандери в історії України, світу та у сучасному часі - пропонуємо наступні джерела з фондів РОУНБ:

Гордасевич Г. Степан Бандера: людина і міф : до 100-річчя від часу народж. та 50-річчя загибелі С. Бандери/ Г.Гордасевич. - Л.: Апріорі, 2008. - 208 с. Экземпляры: всего:1 - ЧЗ(1)

Липовецький С. Організація Українських Націоналістів (бандерівців) : фрагменти діяльності та боротьби : з нагоди 70-річчя ств. Революц. Проводу ОУН/ С.Липовецький. - К.: Укр. вид. спілка, 2010. - 96 с. Экземпляры: всего:2 - ЧЗ(2)

Мірчук П. Степан Бандера : символ революційної безкомпромісовости/ П. Мірчук. - Нью-Йорк; Торонто, 1961. - 114 с. Экземпляры: всего:3 - Аб(3)

Московські вбивці Бандери перед судом : зб. матеріялів / за ред. Д. Чайковського. - Мюнхен: Укр. вид-во, 1965. - 695 с. Экземпляры: всего:1 - Аб(1)

Мухарський А. Доба. Сповідь молодого "бандерівця": неполіткорект. роман : у 4 ч. / А.Мухарський. - К.: Зелений пес, 2012. - 240 с. Экземпляры: всего:2 - Аб(1), ЧЗ(1)

Шлях Бандери : до 100-річчя від дня народж./ відп. за вип. В. Рог. - К.: Укр. вид. спілка, 2008. - 48 с. Экземпляры: всего:2 - ЧЗ(2)

Трофимович В. Створення української повстанської армії/ В. Трофимович //Наукові записки/ Нац. ун-т "Острозька академія". - Острог: Вид-во Нац. у-ту " Острозька академія". - 2013. - C. 12-21 (Шифр 63/Н-34-539514)

Афонин О. Бандеровский топор для украинского патриота : к 110-летию со дня рождения Ярослава Галана / О. Афонин // Киевский вест ник. - 2012. - №78. - C. 3.

Бражник С. "Червоно-чорний ?.. Бандерівці !" : документальна повість / Станіслав Бражник // Дзвін. - 2010. - N7. - C. 79-113.

Вівчар Л. Степан Бандера  та Роман Шухевич / Л. Вівчар //  Вісті комбатанта. - Торонто,  2012. - N3. - C. 68-69.

Заворотний  Я. ОУН і УПА в боротьбі за українську державу / Я. Заворотний  //Регіон бандерівський. - 2010. - 1. - C. 6-14.

Кралюк П. Феномен Степана Бандери : і чому його бояться українофоби?/ П. Кралюк //День. - 2010. - №241/242. - C. 14-15.

Пщинський Є. Майстер кривавих  вбивств: про Б.Сташинського- вбивцю С. Бандери / Пщинський Є. // Регіон бандерівський. - 2010. - 2. - C. 24-26.

Цікаві матеріали можете переглянути в Інтернеті:

http://www.stepanbandera.org/bandera_biography_rus.htm

http://www.stepanbandera.org/bandera_poltava.htm

http://www.stepanbandera.org/bandera_perspective_content.htm

http://www.stepanbandera.org/bandera_tzar_1.htm

http://www.stepanbandera.org/bandera_biography_ukr.htm

http://lib.oun-upa.org.ua/bandera/

Людмила Шапірко