Вітаю Вас, Гість
Головна » 2014 » Березень » 25 » Сталінські директиви або Режим «чорної дошки»
18:13
Сталінські директиви або Режим «чорної дошки»

    Під час Голодомору 1932-1933 рр. в Україні комуністично-радянська влада використовувала різноманітні політичні, адміністративні, репресивні, ідеологічні засоби для остаточного придушення наявного або потенційного опору села. Серед них – маніпулювання мережею колгоспів, заборона торгівлі сільгоспродуктами й постачання промислових товарів, натуральне та грошове штрафування «неплатників», «саботажників», «чистка» низового партійно-радянського й колгоспного активу тощо. Але найважливішим через свою масовість, комплексність та масштабність застосування став режим «чорної дошки».
Чорні дошки – система психологічного, військового та адміністративного терору радянської влади проти сіл, які чинили опір заходам більшовиків у аграрній сфері. Занесення на «чорні дошки» означало певний статус села та району і передбачало блокаду, повну ізоляцію від зовнішнього світу і посилений терор голодом населення. Практику занесення українських сіл на «чорні дошки» більшовики використовували для упокорення селян під час проведення колективізації та хлібозаготівель у роки Голодомору 1932-1933 рр. «Чорні» та «червоні» дошки були повсякденням радянського життя практично з 1918 р. і до розпаду СРСР здебільшого як важіль морального стимулювання. Виділялися найкращі особи(передовики), колективи, підприємства, установи, яких уміщували на «червоній дошці». Це могли бути реальні «Дошки пошани» з портретами, списки ударників, що оприлюднювалися у ЗМІ. Навколо них створювалася позитивна громадська думка. Вони отримували відповідну моральну чи матеріальну винагороду. Натомість тих, хто «погано працював», тобто порушував казармову дисципліну, «саботував», не виконуючи спущених «з гори» планів та норм виробітку, або в якийсь інший спосіб «сприяв класовому ворогові», заносили на ганебну «чорну дошку». Вона теж могла мати вигляд стенда з переліком чи портретами «відстаючих», списками, що друкувалися в газетах тощо. Навколо них створювали негативну громадську думку, таврували, ганьбили, застосовували моральні, адміністративні та матеріальні санкції.
«Чорні дошки» в наявній історичній літературі пов’язуються з іменем сталінського емісара спочатку на Кубані, а потім в УСРР – Л. Кагановича, на той час другого секретаря ЦК ВКП (б), першого секретаря Московського міськкому партії. Режим «чорної дошки» почали запроваджувати в УСРР, Нижньо-Волзькому та Далеко-Східному краях РСФРР, Казахській АСРР, БСРР. Якщо Вас зацікавила дана інформація пропонуємо переглянути статтю в журналі:
Папакін Г. В. Неопубліковані сталінські директиви листопада 1932 р.: Кремль і «чорна дошка» / Г. В. Папакін // Український історичний журнал.  - 2013. - №6. – С. 45-57.

Підготувала Г. Люльчук

Категорія: Прочитайте журнали | Переглядів: 392 | Додав: Bibliograf | Теги: Історія, Сталін, колгоспи, чорна дошка, село, Голодомор | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]