Гуменюк П. Житній дух череня / П. Гуменюк. – Рівне : О. Зень, 2013. – 272 с.

… Життя іде і все без коректур
І як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка,
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
Не бійся смутків, хоч вони як ріки…
Ліна Костенко

«Списане з життя» – так назвав основний розділ своєї нової, уже восьмої книжки, автор – Петро Гуменюк. Озаглавив наче б просто, непретензійно, однак дуже багатозначно, а в епіграф підібрав рядки геніальної Ліни Костенко. Цим він підтвердив своє прагнення не лише, як тепер говориться, наживо, приземлено відтворити реалії буття, а й завдяки енергії філософських роздумів, власному багатолітньому досвіду наблизити читача до свого ідеалу – людини добра.
У книзі опубліковані новели, оповідання, начерки, невигадані історії, гуморески, в яких автор таки майстерно навертає нас до добра, людяності, любові. А те, що йому така місія вдається, промовисто засвідчують численні запитання шанувальників його творчості: «А правда, що це ви написали про... (наводяться житейські історії, імена)? Вражає щемна любов до душевно красивих, благородних людей, захопленість їх вчинками. І це, здебільшого, у співставленні з антиподами – ницістю, безчестям, гріхопадінням, користолюбством. Тому й наповнюються сюжети динамікою, боротьбою добра і зла, поглиблюється зміст творів, їх виховна значимість. Все виписано багатою, барвистою мовою.
Воістину, як і в однойменній з назвою книжки новелі «Житній дух череня», з невичахним теплом душі від череня печі прабатьківської хутірської хати продовжує творити Петро Гуменюк. То ж нехай це неубутнє тепло допомагає йому й надалі заворожувати високим словом, що веде до любові, а ще вчить совісності, надихає, підтримує, засіває майбутнє надіям.
Підготувала Л. Малишева