Англійський письменник Річард Олдінґтон належить до того покоління, яке прийнято називати «втраченим»; він був учасником Першої світової війни, яка визначила його світогляд. У 1917 р. Олдінґтон добровольцем пішов на фронт, в окопах війни по-новому глянув на справжні цінності. Найважливішою з них він визнав людину. Війна стала для нього тим рубежем, який поклав початок новому періоду в житті і творчості. Побачивши кров і жорстокість, переживши страх і відчай, письменник звернувся до інших образів і тем. «Смерть героя» — найкращий твір Олдінґтона і найвизначніший з-поміж англійських антивоєнних романів, присвячених Першій світовій війні, що зробив ім'я Олдінґтона всесвітньо відомим.«Смерть героя», поряд з книгами Е. М. Ремарка, Е. Хемінгуея, Р. Грейвза, Е. Бландена, З. Сассуна й ін., написана від імені покоління, яке пройшло крізь пекло війни, і про це покоління. Герой роману — Джордж Вінтерборн, митець, журналіст, буржуазний інтелігент, — гине на фронті у двадцять шість літ. Обривається молоде життя. Факт трагічний, але, як з'ясовується, далебі не героїчний, більше того — безглуздий. Загибель Вінтерборна сприймається його фронтовим другом як самогубство: за тиждень до перемир'я, на світанку 4 листопада 1918 р., людина в хакі звелася без будь-якої видимої причини у повен зріст, ставши мішенню для ворожого кулемета. «Смерть героя! Яка насмішка, яке огидне лицемірство! Мерзенне, підле лицемірство! Смерть Джорджа для мене — символ того, яке все це мерзенне, підле і нікому не потрібне, яка це ідіотична й нікому не потрібна тортура» , — вигукує фронтовий товариш. Ім'я Вінтерборна з'явилося на меморіальній дошці, він заслужив надгробний камінь. Та й тільки. Смерть Джорджа особливо нікого не засмутила, близькі доволі спокійно сприйняли його смерть, армія виконала свій обов'язок, віддавши одному з тисяч полеглих належне, а однополчанам було просто не до нього. Уся безглуздість цієї загибелі стає збагненною лише після того, як у ретроспективному русі відтворюється перед читачем попереднє життя Вінтерборна, а через нього — картина суспільного життя Англії першого десятиріччя XX ст. Олдінґтон засуджує жорстокість війни: люди гинуть, навіть не знаючи, в ім'я чого вони воюють.
Василевська Л.