Головна
»
2013
»
Січень
»
24
» Сімона Берто. Едіт Піаф
|
19:43
Сімона Берто. Едіт Піаф
|
|
Для всіх шанувальників творчості відомої французької співачки
Едіт Піаф
пропонуємо прочитати книгу, написану її "подругою по вуличним мандрам" -
Сімоною Берто
"Эдит Пиаф"
.
14 жовтня 1963 року Париж ховав Едіт Піаф
,
а
оплакував - весь світ
.
Похорони співачки відбулися на кладовищі Пер-Лашез. На
них зібралося більше 40 тисяч чоловік, багато хто з них не приховував своїх сліз; квітів було стільки, що люди були змушені йти прямо
по ним. Її оплакували навіть ті,
хто за життя ненавидів, але біль втрати
всіх примирила.
Мати народила Едіт прямо на тротуарі. Дівчинку прийняли два поліцейських, які тією ночі обходили квартал. Трапилося це 15 грудня 1915 року. Новонародженій дали ім’я - Едіт Джованна Гасьон. Незабаром після народження Едіт, її батька - Луї Гасьона , призвали на фронт, а мати віддала малечу на виховання своїм батькам, що мали схильність до спиртного. В них Едіт проживе 2 роки. Батько, повернувшись з фронту, знайде її хворою, брудною і майже сліпою. Луї Гасьон вирішив відправити дочку до своєї матері, яка працювала в публічному домі куховаркою. Тут Едіт жилося набагато краще. Її щодня купали у ванні, чисто одягали і смачно годували. І зір до неї повернувся саме завдяки "співробітницям" будинку терпимості: коли лікарі відмовилися від дівчинки, путани разом молилися про її зір святій Терезі. І трапилося диво - зір повернувся! З часом батько забрав її до Парижа, де вже багато років займався ремеслом вуличного акробата. У 14 років дівчинка пішла від батька і стала самостійно заробляти на життя співом, виступаючи на тих же вулицях. У 19 років Едіт на вулиці знайомиться з Луї Лепле, власником кабаре "Жерніс". Розуміючи, що знайшов самородок, Луї влаштовує її виступ в своєму кабаре. Як виявилося пізніше, Луї мав рацію – Едіт підкорила публіку. Він же придумав співачці псевдонім Малятко Піаф – завдяки маленькому зросту співачки ( Піаф французькою - горобець ). Едіт володіла не тільки величезним талантом, але й добрим серцем. У період війни Піаф співала для військовополонених, влаштовувала благодійні концерти для солдатів, допомогла розпочати свій шлях до успіху багатьом талановитим початківцям-виконавцям: Іву Монтану, Едді Константену, Шарлю Азнавуру і багатьом іншим. І все ж таки, незважаючи на любов слухачів, своє життя Едіт Піаф повністю присвятила кар’єрі, що, на превеликий жаль, зробило її самотньою. І сама Едіт це добре розуміла: "Публіка втягує тебе в свої обійми, відкриває своє серце і поглинає тебе цілком. Ти переповнюєшся її любов'ю, а вона - твоєю. Потім у гаснучому світлі зали ти чуєш шум кроків. Вони ще твої. Ти вже більше не здригаєшся від захоплення, але тобі добре. А потім вулиці, морок, серцю стає холодно, ти одна" . "Моє справжнє покликання - співати. Співати, що б не трапилося! Мої пісні - це я, моя плоть, моя голова, моє серце, моя душа. Мої пісні - ось моє життя" , - говорила співачка. Піаф давала концерти до кінця життя, навіть будучи смертельно хворою. Останній її виступ відбувся 18 березня 1963 року - тоді зал стоячи влаштував їй п'ятихвилинну овацію. 10 жовтня 1963 року видатна співачка померла, втративши всіх коханих, але назавжди залишившись в серцях своїх шанувальників.
|
|
|
|
|
| Всього коментарів: 0 | |
|
|
|
