Роман - п'ятикнижжя «Притча про хату, або Сорок святих» відомого українського поета, прозаїка, есеїста Олександера Шугая - це спроба на соціально-психологічному рівні простежити витоки добра і зла, вірності й зради, культури й антикультури. В художню тканину епічної розповіді органічно вплітаються реальні події, документи, назва місцевості, де відбувається дія, історичні факти, зрештою, щоденникові записи - на них постійно посилається автор, досліджуючи негативні суспільні явища, котрі, руйнуючи найкращі сподівання та мрії, компроментують високі ідеали, ведуть до занепаду творчої потенції і загалом нівелюють людську особистість.

«Прохорівка» - так за прізвищем командира взводу старшого лейтенанта Прохорова – на початку шістдесятих років минулого століття негласно називався танковий гарнізон як передова, ударна сила, розташована в складі Групи радянських військ на території НДР, якої тепер вже немає на географічній мапі. Про нелегке, сповнене тривог і ризику життя воїнів, зокрема й українських хлопців, цього гарнізону переконливо і зворушливо, на підставі документів і свідчень, розповідається у двох книгах : «Гонитва за привидом» та «Через чужі пороги».

Цій розповіді передує ще одна, драматична – про селянина Федора Коваля, якому весь час руйнують хату, не дають жити на його ж родовому хуторі Горові Ковалі, - книга «Танці з дияволом». Федір Коваль, одначе, вирішив не здаватися на ласку лихих обставин. І навпаки – поруч із ним, простує життям інший, обдарований, проте легковажний персонаж, за покликанням – журналіст. Йому обставини, на перший погляд, в усьому сприяють. Але чи на добре це? Чи не криється тут біди, яку потім доведеться спокутувати докорами власного сумління? Відповіді на складні запитання постануть аж у кінці твору, коли обидва герої зустрінуться «Свічка на вітрах». Одначе шлях до цієї зустрічі не тільки довгий, а й заплутаний, сповнений усіляких пригод. Отже, п’ять  книг об’єднані одним цікавим, пригодницьким сюжетом. Саме від імені журналіста й зіткано повчальну оповідь на тлі життя райцентру, а потім і служби в армії за умов тоталітарного режиму.

І. Петрук