Геніїв у дитинстві часто називають вундеркіндами. Сергій Сергійович Прокоф’єв , якому у квітні 2012 року виповнилося б 120 років, і був типовим вундеркіндом – у 6 років написав маленькі фортепіанні п’єси, у 9 – дитячу оперу, у 13 років поступив у консерваторію. Можна було безпомилково спрогнозувати, що учень Глієра, Лядова, Римського-Корсакова, який закінчив консерваторію двічі – по класу фортепіано і композиції, стане талановитим і ні на кого не схожим. Так і сталося – Прокоф ’ єв виявився неповторним композитором, спірним, своєрідним у своїх класичних симфоніях, фортепіанних концертах, операх і балетах. Поет і дослідник Ігор Вишневецький написав біографію Сергія Прокоф’єва. Окремі глави, оприлюднені в Інтернеті ( http://www.aej.org.ua/History/534.html ), викликали широкий резонанс і пильну увагу – праця Вишневецького величезна і фундаментальна. Як стверджує сам автор, «… Прокоф’єв вважав своєю батьківщиною Україну, Східну Україну, і українська тема доволі сильна у його творчості».
Яскраві дитячі картини без­крайніх степових просторів, що зберігали тайни прадавньої культури, відобразилися пізніше у знаменитій Скіфській сю­їті , яку Прокоф'єв написав на основі свого балету «Ала і Лол­лій» за сюжетами скіфської мі­фології. Теплом спогадів про степові простори та їхні дзвінкі пісні зігріта опера « Семен Кот­ко ». Разом із геніальним українцем - хореографом Сер­гієм Лифарем композитор створив 1930 року в Парижі ба­лет « На Дніпрі ». (У Гранд-опе­ра він був перейменований на давню назву Дніпра «Борисфен» ). Інтонаціями українсько­го фольклору просякнута музи­ка Прокоф'єва до кінострічки українського режисера І.Сав­ченка «Партизани в степах Ук­раїни » і фільму « Котовський », одна з головних мелодій яко­го - пісня « Ой, ти Галю ». У 1916 році, з ініціативи і під орудою Р. Глієра, тоді вже першого директора Київської консерваторії, 25-річний композитор із великим успіхом виконав у Києві свій Перший фортепіанний концерт. Тоді ж він грав і для студентів консерваторії.
Під час приїзду Прокоф’єва на Батьківщину 1927 і 1934 рр. композитор передав Бібліотеці Академії наук свою фотографію із дарчим написом і рукописом ліричного фрагмента з Першого квартету. В ті роки лише Київський оперний театр наважився поставити один із найзухваліших його сценічних експериментів – балет «Блазень» (1928). Саме в Києві відбулись найперші постановки шедевру Прокоф’єва «Попелюшка» (1948) і грандіозної музичної епопеї «Війна і мир» (1956).
Відомий письменник і публіцист Ілля Еренбург був правий, коли написав про визначного музиканта ХХ століття Сергія Прокоф ’ єва: "Це була велика людина, і нащадки не зможуть зрозуміти важкого й славного часу, який ми ще маємо право назвати нашим, не вслуховуючись у твори Сергія Прокоф'єва й не замислюючись над його надзвичайною долею".