Роман «Війна і ми» став третім прозовим доробком автора. Та на відміну від попередніх книг - ця має більш серйозну тематику і показує війну без цензури. «Війна і ми» Сергія Пантюка – це роман-сповідь. Це плетиво спогадів, відчаю і перемог. Війна справді живе в кожному з нас. Просто ми в цьому не хочемо зізнатися собі. Вся історія людства зіткана з воєн. І всі вони неодмінно на благо комусь. Тому невидимому, що перебирає мотузками, граючи у свій, тільки йому зрозумілий ляльковий театр. А людство? Воно втомлюється без воєн. Воно зловісно підганяє все нові й нові хвилі лихоліть, забуваючи, що, що коли стріляють, куля може вибрати й тебе, яким би ти хорошим не був. Композиційно роман нагадує щоденні нотатки, фрагменти листів, споминів. Такий собі літературний матеріал, який дивним чином став структурно-композиційною основою роману. Автор написав талановиту книгу, яка читається, яка осмислюється і яка моментами болить. Напевне, саме так сьогодні виглядають українські бестселери.