Громадсько-публіцистичний часопис «Лісовий і мисливський журнал» продовжує знайомити своїх читачів із системою ведення лісового господарства та організацією мисливської справи за кордоном.

Новіков Р. Српски ловац (Сербський мисливець): про мисливське господарство Сербії – країни з соціалістичним минулим та європейським майбутнім / Р. Новіков // Лісовий і мисливський журнал. – 2017. - №4. – С. 31-35.  Сербія, як відомо, знаходиться в південно-східній Європі, в центральній частині Балканського півострова. Площа країни – 8,8 млн га, що майже у сім разів менше за Україну .

Мисливська галузь у республіці почала стрімко розвиватися після Другої світової війни. Сьогодні в Сербії загальна площа мисливських угідь становить близько 8,5 млн гектарів, це 96% від загальної площі країни, майже половина – це землі сільськогосподарського призначення (поля, сади, виноградники). Головна проблема галузі – забезпечення кадрами, адже лише 6% мисливських господарств мають у своєму штаті по три фахівці, інші – одного, двох. Серед фахівців – 92% мають професійну або вищу освіту, а 25% - фахову мисливську.

У 2010 було прийнято новий мисливський закон, де враховані побажання усіх сторін та міжнародних експертів. Нині у Сербії 85 тис. мисливців ( в Україні 350 тис. ). Сербські мисливці третя за величиною озброєна організація після збройних сил і поліції. Основними об’єктами є: олень європейський, козуля, кабан, серна, муфлон, лань, заєць-русак, фазан, сіра куріпка, крижень. У гірських лісах збереглися рідкісні види – ведмідь, рись, глушець, тетерук, рябчик, куріпка. Браконьєрство тут зустрічається рідко і не є проблемою мисливських господарств.

Раїса Гірак