Парфенюк В. Село над Стублою. Розповідь про Сморжів / В. Парфенюк. – Рівне : ПП Лапсюк В. А., 2016. – 330 с.

Село Сморжів Рівненського району Рівненської області на перший погляд – це мало примітне село, яке майже зливається з іншими селами, що розташовані неподалік літописного Клеваня, але має багату історію. Автор простудіювши чимало різноманітних письмових джерел з’ясував, що вперше населений пункт згадується в документі 1577 року як «Сморжовское имение», яке належало княгині Чарторийській. З історичних хронік довідався: в XVI cтолітті місцевих селян переслідували за вирубування дерев у панських лісах, крадіжки коней, розорення бджолиних «бортей» та руйнування греблі. Село зазнавало набігів кочівників, і в 1653 – му році, в часи Хмельниччини, його дотла спалили татари. Але поселення завжди поставало з попелу – вже через рік у ньому налічувалося 29 «димів». За місцевою версією, назва «Сморжів» походить від прізвиська, що означає «мала на зріст людина зі зморшками на обличчі», адже на Рівненщині досі збереглися прізвища Сморж, Сморжук та Сморжик. Ще один варіант – від гриба. Колись, за легендою, навколо шумів старезний ліс, у якому з ранньої весни збирали «сморжі», або сморчки. Більш детальні відомості вдалося знайти про період XIX століття. У праці дослідника Волині, викладача Житомирської гімназії Луки Рафальського «Рівненський повіт у смузі річок Стубли та Усті, притоків Горині» навіть згадується про існування старовинного замку в цій місцевості.

У книзі можна знайти інформація про Клеванський держлісгосп, а також чимало маловідомих широкому загалу штрихів, які доповнюють історичну картину життя селянства Волині новітніх часів. Цій же меті слугують і записані автором спомини старожилів села, а також вміщені у книзі оповідання і поезії Надії Таршин, присвячені її рідному Сморжеву, численні фотографії із сімейних альбомів та розповідь про ці знімки.

З виданням можна ознайомитись у відділі акумуляції краєзнавчої літератури та бібліографії.

Інна Козюхно